Влада боїться нашого об'єднання
Можливо, вже наступного пленарного тижня Янукович внесе на розгляд Верховної Ради України законопроект "Про вибори народних депутатів України". Незважаючи на серйозні застереження Венеціанської комісії, влада демонструє готовність пропихнути цей закон в сесійній залі, як свого часу закон по вибори до місцевих рад. Ігноруючи і думку експертів, і парламентської опозиції. І, найголовніше, суспільства.
Ключовим нововведенням законопроекту, як відомо, є повернення до змішаної виборчої системи. Переконаний, змішана система виборів вбирає в себе всі недоліки виборчих законодавств, які досі діяли в Україні. З однієї сторони, залишається система закритих списків, яка себе повністю дискредитувала. Мажоритарна система дозволить тотально заполонити Верховну Раду бізнесменами, близькими до влади.
Оптимальна система відкритих списків, яку пропонує опозиція та європейські експерти, навіть не розглядалася у владних кабінетах.
Ще одне цікаве нововведення – заборона виборчих блоків. Ця новація найбільш яскраво оголює головну ціль законопроекту. Влада, довіра до якої катастрофічно падає, підготувала законопроект, спрямований лише на те, щоб спровокувати механізм самознищення опозиції. Адже за задумом, відсутність блоків має змусити самостійно йти на вибори десятки опозиційних партій. Особливо хвилює роздрібненість у правому опозиційному таборі, яке відбулось не без допомоги влади. Хоча хворобливі амбіції, партійний егоїзм і отаманщина відіграли в цьому процесі ключову роль.
А змішана система виборів, за задумом, має унеможливити координацію опозиції по мажоритарних округах. А саме висунення єдиного, узгодженого кандидата від опозиції на кожному виборчому окрузі. Адже партія, яка веде свій список у Верховну Раду, має жорстку політичну необхідність висунути своїх кандидатів в якомога більшій кількості мажоритарних округів. Лише завдяки їхній активній роботі партія матиме шанс пройти виборчий бар'єр, який влада також планує підняти.
У результаті виникає величезний ризик, що на кожному окрузі буде балотуватись десяток кандидатів від опозиції, традиційно займаючись взаємознищенням. Хто переможе на окрузі?! Звичайно кандидат від влади. Додайте до цього всього адмінресурс, підкуп і тотальні фальсифікації. І це не фантазії. Все це ми вже пройшли на місцевих виборах. На яких була відпрацьована на практиці виборча система, яка сьогодні пропонується на вибори у Верховну Раду.
Ми, звичайно, повинні зробити усе можливе, щоб не допустити прийняття такого законопроекту. Але, разом з тим, необхідно усвідомити, влада "грає" на існуючих проблемах. Вирішивши їх, ми унеможливимо маніпуляції влади. Відповідь є лише одна – об'єднання. Звичайно, ідеально було б, якби опозиція йшла на вибори одним списком, однією командою. Але, на жаль, частина з політичних вождів уже заявила про неприйняття такого плану.
Тому необхідно, долаючи роздрібненість, об'єднувати хоча б ті сили, які проявляють готовність до цього, найбільш ідеологічно близькі.
Найбільше мене хвилює ситуація в національно-патріотичному таборі. Тут політична роздрібненість давно перейшла межі здорового глузду. Якщо не робити швидких, радикальних кроків – правий табір може бути повністю витіснений на узбіччя політичного життя України. Свого часу отаманщина вже призвела до поразки Української державності. Не можна допустити цього сьогодні. Адже виклики, які стоять перед державою, набувають загрозливого характеру. Як зовнішні – з боку Кремля, так і внутрішні – від команди Януковича.
Правий патріотичний табір потребує не тільки об'єднання, а й нової якості. Залучення до своїх лав активних молодих людей, громадських діячів, суспільних авторитетів.
На моє переконання, найближчим часом необхідно:
- Створити оргкомітет авторитетних людей з правих політичних партій, які здатні стати вище партійного егоїзму, і громадських організацій;
- Оргкомітет повинен розробити стислий графік створення єдиної правої партії на основі десятка існуючих із залученням молоді і суспільних авторитетів;
- Зініціювати створення в ВРУ політичного представництва з депутатів від патріотичних політичних сил, які долучаться до процесу об'єднання;
- Продовжувати найщільнішу координацію з більшими опозиційними силами, які не готові до об'єднання, і чомусь переконані, що "окремими колонами опозиція матиме кращі результати".
Якщо усі опозиційні сили не вдасться об'єднати в одну потужну силу – необхідно домовитись про дотримання кількох спільних принципів:
- Координація дій і спільне проведення заходів;
- Заборона на взаємопоборювання;
- Узгодження кандидатів на мажоритарних округах і спільний контроль за виборами.
Це той мінімум, який можна і необхідно зробити за рік до вибрів. Адже якщо провладній команді вдасться на наступних виборах провести у ВРУ контрольовану більшість – це означатиме закріплення в Україні російського сценарію керованої демократії. Що, на моє переконання, може швидко привести до призупинення євроінтеграції, посилення впливу на Україну Кремля і, як наслідок, обмеження або повна втрата суверенітету.
Я вірю і сподіваюсь, що ми цього не допустимо. Вірю, що здоровий глузд і усвідомлення відповідальності подолають давню українську хворобу – отаманщину, і зупинять скочування у прірву самознищення.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
