Декомунізація – це повернення втраченої України
Не втомлюся повторювати, що декомунізація українських міст – одне з надважливих питань сучасного українського державотворення.
Голосування за декомунізаційні закони у четвер – вже стає доброю традицією. Попередні законопроекти по декомунізації ми проголосували у Чистий четвер. Сьогодні трьома постановами ми перейменували: 14 – районів і 361 населений пункт, серед яких: 17 -міст і 344- сіл та селищ.
Радий, що у більшості випадків це узгоджена позиція органів місцевого самоврядування та Українського інституту національної пам'яті.
Верховна Рада України не може залишати напризволяще тимчасово окуповані Російською Федерацією українські міста в Криму і на Донбасі.
Відтак ми ухвалили ідеологічно важливе рішення позбавивши колоніальних назв населені пункти на зайнятій російськими окупантами території Донбасу та Криму.
Ми відновили історичну справедливість – повернули древні кримськотатарські назви населеним пунктам Криму. Це не просто назви запропоновані до відновлення Українським інститутом національної пам'яті, але й узгоджені з Меджлісом кримськотатарського народу.
Нагадаю, що 18 травня – День вшанування пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.
Сьогоднішнє голосування – данина пам'яті всім жертвам репресій, зокрема кримським татарам, яких сталінський режим знищував у минулому і яких путінські окупанти знищують сьогодні.
Декомунізація – це повернення втраченої України та її історії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
