Хроніки Національної ради реформ. 2 лютого
Вирішив перенести сюди свої дописи на Фейсбуці, що я публікую після засідань Національної ради реформ. Справа в тому, що про це мало хто пише, тож я намагаюся закрити прогалину. Після першого засідання 24.12.2014 я нічого не писав: воно було скоріше парадне, ніж робоче.
Друге засідання відбулося 2 лютого.
От що я написав за підсумками.
Сьогодні відбулося друге засідання Національної ради реформ. Є про що розказати, тож буду завтра потроху писати цілий день. Для початку скажу про дві речі, близькі мені особисто, про які я намірявся виступати на Раді і так і зробив.
Це реформа державної служби та податкова реформа.
Всім вже зрозуміло, що без реформи державного апарату жодні інші реформи не пройдуть. Старий апарат саботуватиме все що завгодно, і особливо зменшення власних повноважень, винищення корупційних схем та запровадження новітніх технологій. Тому реформа державної служби є абсолютним пріоритетом. Перший крок – це новий закон про державну службу, розроблений Національним агентством з питань державної служби (НАДС) за участю експертних середовищ та громадських організацій. Приємно, що Громадянська Платформа Нова Країна активно долучилася до цього проекту, за що особлива подяка Сергію Сороці, Світлані Чебаковій та іншим членам команди. Законопроект був з усіма погоджений, але загальмував на рівні Кабміну. Треба надати йому поштовх, щоб він був прийнятий у першому кварталі і набрав чинності з 1 червня, а не з 1 січня наступного року. Немає жодної потреби марнувати півроку і, як кажуть, відкладати на завтра те, що можна зробити післязавтра. Відповідне доручення було дано президентом.
Друге питання всім наболіло. Податкова реформа. З усіх усюд доходять сигнали: бізнес готовий до збільшення сум сплачених податків, але принципово не готовий до збільшення непрозорості та корупційності податкової системи. Прем'єр-міністр на початку засідання Ради висловився в тому дусі, що у нас податкова реформа проведена, кількість податків знижена, ЄСВ знижений, тож все дуже добре. Ми з вами знаємо, друзі, що все дуже недобре. Мій короткий виступ був присвячений тому, що податкова система жахлива, її треба кардинально спрощувати, а для цього потрібно не спочивати на лаврах "проведеної податкової реформи", а системно переписати Податковий кодекс на нових засадах. Для цього запропонував поставити податкову реформу одним з пріоритетів і включити в порядок денний наступного засідання Ради (це проста бюрократична хитрість, щоб питанням почали системно займатися). Президент підтримав, міністр фінансів схвально покивала головою.
На щастя, у нас є вже податкова концепція, узгоджена Новою Країною, РПР, УСПП, ТПП та декількома іншими підприємницькими об'єднаннями (дякувати Ользі Богдановій, Юлії Дроговоз, Іллі Несходовському, Павлові Себастьяновичу, Тарасові Козаку та іншим). Спроба обрахувати податкові надходження на базі цієї концепції дає досить задовільні результати. Тепер треба говорити про це з Мінфіном, долати спротив податківців, влаштовувати великі громадські обговорення, переконувати партійні фракції і так далі. У нас є дуже стислий термін, бо за умов поточної податкової системи в один жахливий день скарбниця просто залишиться порожньою.
Звичайно, хотілося би урочисто передати президентові, прем'єрові та голові Верховної Ради резолюцію Конгресу українського бізнесу. Але онлайнове голосування ще триває, резолюція ще не затверджена, тож фокус не вийшов. А жаль, було би красиво.
Хотів написати дуже коротко про дві конкретні речі, а все одно вийшло довго. Далі буде – про суть реформ об'єктивно, а також суб'єктивно про роздуми і враження.
* * *
N2 про засідання Національної ради реформ. Цей пост буде про об'єктивну картинку, без оціночних суджень. Суб'єктивні оцінки будуть у наступному пості: вважаю правильним розділити.
Власне, всі телеканали показали якусь картинку, бо камер було більше десятка. Тому описувати інтер'єр немає потреби. Після розлогих вступних слів Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради журналісти пішли, і почалася робота. Засідання тривало десь дві з половиною години, бо далі мав бути інший захід (попереднє, перше засідання було набагато тривалішим), тому встигли розглянути не всі питання. Президент запевнив, що наступне буде за два тижні, аби надолужити. Важливою особливістю засідання була участь голів всіх фракцій: власне, саме для того й існує ця Рада як комунікаційний майданчик усіх гілок влади. Коли йшлося про необхідність скорішого прийняття того або іншого реформаторського закону, представники партій мали прямо і відверто висловити свою позицію на підтримку або проти. Присутність Ляшка створювала певне пожвавлення, але я про це тут не буду писати.
Що було цікавого у вступних словах? Президент ще раз наголосив на тому, що війна не дозволяє відкладати реформи. Насмішило, що він згадав метафору "різати собачці хвостик по частинках, щоб не було так боляче", яку я використовую майже у кожному своєму виступі як образ повільних, несміливих реформ. Президент підкреслив, що лише зараз склалися політичні умови для реформ: новий парламент та новий уряд. Наголосив на особливій важливості судової реформи: "Судова система – це скеля, об яку розбиваються наші зусилля". Наполягав на пришвидшенні дій із судової реформи, скасування недоторканості, застосування "гільйотини" у державній регуляторній політиці. Згадав, як депутати "погарячкували" з обмеженням заробітної плати керівників державних підприємств (справді, не може отримувати 5000 гривень людина, що керує підприємством з оборотом десятки і сотні мільйонів). Серед пріоритетів назвав відкриття порталу для петицій громадян на кшталт американського, відкриття державних реєстрів власності, прозорі державні закупівлі.
Яценюк у вступному слові наголосив на успішному проведенні податкової реформи (що я заперечив у своєму виступі наприкінці засідання), звернув увагу на те, що державний борг не зріс, та назвав серед пріоритетів реформу ринку газу (нарешті).
Гройсман у короткому слові чітко заявив, що у нас на реформи є один рік чи навіть менше.
Першим питанням порядку денного був статус виконання рішень першого засідання (24 грудня). Дмитро Шимків коротко повідомив, що президент підписав указ про "Стратегію 2020", оголошений конкурс на керівника Проектного офісу реформ (дивіться умови у мене на стіні вчора), який фінансуватиме ЄБРР. Повідомив про стан реформи державної служби (детальніше у моєму попередньому пості).
Далі директор Урядового офісу з євроінтеграції Наталія Гнидюк повідомила про імплементацію численних нормативних документів з євроінтеграції. Найцікавіші речі там пов'язані з уніфікацією стандартів, але про це публіці вже відомо. Найближчим часом будуть два важливі візити: 19 лютого прибуває голова Єврокомісії Ж.-К.Юнкер (простою мовою "прем'єр-міністр Європи"). 23 березня приїде делегація для перевірки впровадження договору про асоціацію.
Жваво відбувалося обговорення реформи правоохоронних органів. Арсен Аваков стисло виклав основні тези, вже давно відомі. Пожвавлення викликала лише обіцянка найближчим часом закрити МРЕО.
Набагато цікавішим був виступ першої заступниці міністра Екатерини Згуладзе, яка розповіла про принципи нової патрульної служби. Чудовий виступ Еки містив такі тези:
- в Україні ніхто нікому не вірить, і тому починати треба з повернення довіри
- патрульна поліція – це абсолютно нова структура, що не має нічого спільного зі старим
- патрульна поліція привносить в життя громадян суб'єктивне відчуття захищеності, а це важливіше, ніж об'єктивний кримінальний стан
- до патрульної служби йде дуже багато людей з вищою освітою, що вже мають хорошу роботу, але готові її покинути з патріотичних міркувань
- п'ять основних правил створення патрульної служби:
1. Вільна можливість піти на службу: міняємо правила гри, корупції нема
2. Електронні тести: жодної суб'єктивності
3. Вчити по-новому
4. Електронні іспити
5. Правильна тактична підготовка
Принаймні 2, а краще 4 міста-мільйонники будуть охоплені у 2015 році, заявила Ека.
Далі Олексій Філатов, заступник глави адміністрації президента, коротко доповів по судовій реформі. Це окрема надзвичайно важлива тема, тому про неї і писатиму окремо. Виникла досить тривала суперечка між двома "таборами": робити судову реформу якнайскоріше, бо народ негайно вимагає відновлення справедливості, чи робити її правильніше, бо помилки дорого коштуватимуть. Інтенсивна торгівля за строк розгляду 300-сторінкового законопроекту завершилася встановленням досить стислого терміну. Єгор Соболєв не пропустив шанс згадати про суддів, які нахабно оформили мільйонні "подарунки". Всі погодилися, що суддівський корпус випробовує терпіння народу.
Міністр юстиції Павло Петренко доповів про стан справ з антикорупційної реформи. Основна увага була приділена законові "Про запобігання корупції" (набирає чинності 26 квітня) та нормативним актам, що з нього випливають. Всі з нетерпінням чекали виступу Рефата Чубарова, голови конкурсної комісії з обрання керівника Антикорупційного бюро: хто ж ця людина, яка почне всіх саджати? Рефат Абдурахманович на тиск не піддався, сказавши, що 10 лютого останній день подання заявок, а далі негайно і без зволікання, але без зайвого поспіху всі вони будуть розглянуті.
Нагадую, цей пост N2 про об'єктивну картинку.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
