Хроніки Національної ради реформ. 15 травня
На жаль, не опублікував вчасно звіт про засідання Національної ради реформ N6, що відбулося 15 травня. З одного боку, був дуже завантажений, а з іншого, в той період піднялася чергова хвиля зойків #зрадазрада, тож мені не дуже хотілося працювати лише задля того, щоб під неї попасти. Але обіцяв писати звіти, тож треба виконувати. Як завжди, викладаю лише факти, а поодинокі оціночні судження наводжу у дужках.
У вступному слові президент зазначив, що світ демонструє стабільно високий рівень підтримки України, але вимагає конкретних результатів, і того ж самого вимагає українське суспільство. Три ключові сфери – економіка, судова система, боротьба з корупцією. Президент побажав успіху Антикорупційному бюро, яке отримало приміщення колишнього Мінпромполітики на вул. Сурикова (від себе зауважу, що Мінпромполітики було ліквідовано після Майдану, і цей факт залишився непоміченим у відповідності до принципу доктора Адізеса "Who will cry if you die?", "хто плакатиме за тобою, як ти помреш").
Володимир Гройсман у своєму короткому слові повідомив про те, що масштабна робота із підготовки плану законодавчого забезпечення реформ (повний перелік необхідних законодавчих змін) завершена і спущена на рівень комітетів Верховної ради. (Зауважу, що якість роботи, рівень кваліфікації та відповідальності в комітетах дуже різний, і ми часто дорікаємо міністрам за ті або інші прорахунки, забуваючи про роль голів профільних комітетів, а їхня роль на даному етапі ключова.)
На початку, як завжди, Дмитро Шимків доповів про результати виконання рішень Національної ради реформ. Три рішення не виконано: 5 міністерств наразі ще не розпочали електронні допорогові закупівлі; 2 відомства не затвердили плани імплементації Угоди з ЄС; Нафтогаз не опублікував консолідовану звітність за 2014. Ще три рішення в процесі виконання: МОЗ має доопрацювати концепцію реформи охорони здоров'я з урахуванням зауважень (на засіданні звучала гостра критика міністерства за невиконання плану держзакупівель, неподання термінових законопроектів тощо); не завершена розробка тимчасового механізму доплати держслужбовцям; не проведені політичні дебати щодо ринку сільськогосподарської землі. Загалом стан виконання Коаліційної угоди такий: 73% у процесі виконання, 6% виконано, 17% не розпочато. Що стосується Угоди про асоціацію з ЄС, там рівень виконання складає 28%. Оцінки причин і наслідків такого рівня виконання я спробую подати в окремій статті.
Коротко зупинюся на питанні тимчасового механізму доплати держслужбовцям, бо це важливо. Мова йде про створення спецфонду, наповненого донорськими грошима і ними ж контрольованого, як це неодноразово робилося в інших країнах. Наразі розроблено концептуальне бачення, проведені переговори з ЄС, прийнятий у першому читанні законопроект про державну службу, який створює передумови. Тепер необхідне офіційне звернення від прем'єр-міністра до ЄС, представлення комплексного проекту реформування публічної адміністрації на 3-5 років (термінове і непросте завдання, зауважу) та, звичайно, прийняття законопроекту в остаточній редакції, а це може бути проблематично через понад тисячу поправок. Будьмо уважні.
Д.Шимків також коротко зупинився на любих нашому серцю ключових показниках успішності реформ: ми у Громадянській Платформі Нова Країна вважаємо моніторинг дуже важливою частиною процесу, бо це дозволяє суспільству та іноземним партнерам розуміти, що відбувається, відкрити непрозорий "чорний ящик" процесу реформ; і саме тому наші експерти-волонтери беруть активну участь у цьому проекті. З 18 пріоритетних реформ по 10 вже розроблені системи показників, ще 8 у розробці (від себе скажу, що 4 з них майже готові, ще 4 трохи відстають, бо складніші, але скоро вже все завершимо). Чотири реформи вже оцінено: скажімо, рівень виконання підготовчого етапу по реформі управління державною власністю складає 50%, у той час як по реформі державного управління – 33%. Але це поки що підготовчий етап, далі впровадження на місцях, і там все може або пришвидшитися, або загальмувати.
Другим питанням порядку денного Урядовий офіс з питань європейської інтеграції (Наталія Гнидюк) представив черговий звіт про виконання Угоди, на цей раз у вигляді гарної книжечки. Звіт фіксує значний прогрес у виконанні зобов'язань України у сфері антикорупції, дерегуляції та держзакупівель (читач розуміє, що йдеться про формальні зобов'язання, а не про реальні результати), певний невеличкий прогрес у сфері державного управління, реформі енергетики тощо, і майже нема прогресу у виборчій реформі.
Президент зауважив, що ключовим символом є безвізовий режим з ЄС, і всі міністри добре знають, хто що не зробив для цього. Ця публікація виходить вже після того, як з'явилася позитивна політична заява ЄС, тож треба пришвидшити виконання всіх технічних умов. А там ще багато проблем.
Далі Олександр Писарук, перший заступник Голови НБУ, доповідав про стратегію реформ фінансового сектора разом з Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимуром Хромаєвим. Цій стратегії я присвячу окрему публікацію, тема важлива і заслуговує на увагу.
Нарешті, святковим для нас був момент виступу заступника міністра економіки Максима Нефьодова про реформу державних закупівель, адже наші громадські активісти зіграли важливу роль у цьому надзвичайно важливому проекті. І Максим, і керівник департаменту Олександр Стародубцев вже писали про це, але я нагадаю основні тези, бо воно того варте.
Загальна сума публічних закупівель в Україні складає 250 млрд. гривень. В країні існують 25 тисяч тендерних комітетів, які укладають півтора мільйони (!) договорів. Кожна з цих процедур – це сотні аркушів паперу (Максим приніс величезний стос на 600 чи 700 аркушів і сказав, що це пакет документів лише по одній невеликій закупівлі, і це найменший стос серед тих, що були у нього в кабінеті). Результат паперових торгів – непрозорість вибору переможця, можливість підміні документів, складність контролю з боку суспільства та уповноважених осіб. "Зі стосів паперів народжується корупція", – заявив на це президент і підкреслив, що будь-який противник електронних закупівель має вважатися захисником корупції.
Втрати бюджету заступник міністра дуже консервативно оцінив у 20%: половина від корупції, половина від обмеженої конкуренції. Насправді, якщо взяти лише товари і послуги, ціни на які коливаються (тобто виключити, наприклад, закупівлі електроенергії тощо), то в цій частині бюджету втрати будуть значно вищими.
Отже, стратегічними цілями є прозорість процесу від початку до кінця, простота доступу на цей ринок для бізнесу, доступність для аналізу та контролю. Не лише зменшуватиметься корупція, але водночас зростатиме професійність закупівельників (зазначу, що це окрема професія, якій треба вчитися).
І всі ці завдання реально виконати. Трохи статистики по електронних закупівлях наводив Дмитро Шимків на початку засідання: проведено 356 торгів, економія склала 36 млн. гривень, або 18,6% від планової ціни. Безумовними лідерами щодо прозорих закупівель залишаються Міністерство оборони та Міністерство інфраструктури.
Важливо розуміти, що на даний момент це лише пілотний проект. Тепер необхідно поширити його на всі допорогові (за стандартами ЄС) закупівлі, а потім переходити на повну електронізацію всіх закупівель в масштабах держави. Надзвичайно важкий і важливий сегмент реформ, і тут я хочу щиро побажати успіху всім учасникам процесу, включаючи фахівців профільного департаменту Мінекономіки, громадських активістів та всіх сміливих учасників пілотних торгів з боку міністерств і відомств та з боку бізнесу. Я певен, що періодична публікація рейтингів міністерств з точки зору прозорих закупівель дозволить суспільству розуміти, "хто є who".
Важливо зазначити, що Міністерство оборони (заступник міністра Юрій Гусєв) вже розпочало не лише допорогові (тобто на невеличкі суми), але й надпорогові закупівлі, для чого довелося пробивати спеціальний законопроект. Тепер декілька міністерств і собі хочуть такий експеримент із швидкого впровадження прозорих торгів, тож треба швиденько розробити відповідні нормативні документи.
Але переважна більшість закупівель поки що залишається паперовою, і там терміново треба навести лад. Мінекономіки розробило законопроект, що знижує бар'єри для участі, підвищує прозорість процесу (перевірка інформації про кінцевого бенефіціара, публікація протоколів тощо), приводить процедури до міжнародних стандартів Світової організації торгівлі. Законопроект вже внесений президентом до парламенту як невідкладний. Закликаю суспільних активістів "слідкувати за руками" народних обранців. І не лише за руками, але й за запропонованими поправками.
Приєднання до угоди СОТ про закупівлі до кінця поточного року буде важливим сигналом про позитивні зміни для іноземних партнерів, підкреслив Порошенко.
Поетапне впровадження прозорих закупівель дозволить у 2016 році зекономити більше 10 млрд. гривень, заявив Максим Нефьодов. А я від себе додам, що корупція не лише позбавляє бюджет необхідних коштів, але й роз'їдає суспільні відносини, розбещує людей, обмежує розвиток бізнесу, закриваючи важливий ринок, та створює підґрунтя для подальшої монополізації економіки. Отже, це одна з ключових точок реформ, тож будьмо уважні і не дозволяймо загальмувати процес.
Серед інших питань, які обговорювалися на засіданні, є таке, що порадує багатьох читачів, які мені писали з цього приводу. Міністр культури В'ячеслав Кириленко запропонував внести реформу культури в перелік перших пріоритетів реформ в Україні, і це викликало схвальні відгуки. Тож стратегія реформи буде представлена на одному з наступних засідань.
Ганна Гопко запитала президента, коли ж ми матимемо віце-прем'єр-міністра з євроінтеграції, а він "перевів стрілки" на парламентську коаліцію, яка вирішує питання про склад і структуру Уряду. Далі питання повисло у повітрі. Зазначу, що прем'єр-міністр на засіданні Національної ради реформ був відсутнім (відпросився на самому початку), що мені здалося дивним і неприємним сигналом, враховуючи, що це вже другий раз поспіль.
Наступне засідання пройде у форматі звіту міністрів за півроку по всіх 18 реформах.
Дякую всім, хто дочитав.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
