Хроніки Національної ради реформ. 3 червня
Публікую стислий звіт про сьоме засідання Національної ради реформ, що відбулося 3 червня, щоб не було пропущених звітів, хоча восьме засідання набагато важливіше.
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман представив План законодавчого забезпечення реформ, спільно розроблений 89 народними депутатами від різних фракцій, а також представниками інших гілок влади, фахівцями Інституту законодавства Верховної Ради України та експертами громадських і міжнародних організацій. Загалом план включає 488 законопроектів: 182 нових та 306 про внесення змін до існуючих. План структурований у 7 розділів, найбільший з яких (не дивно) стосується економіки: 91 нових + 189 змін. Серед цих майже п'яти сотень законопроектів сорок шість визначені як найбільш нагальні, в цей перелік входять конституційна реформа, реформа прокуратури, зміни до виборчого законодавства, реформа державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, низка законів про реформу різних сфер національної безпеки, велика кількість заходів з дерегуляції, а також важливі гуманітарні речі, в першу чергу новий закон про освіту.
Заступник глави АП Дмитро Шимків, як завжди, коротко доповів про стан виконання попередніх рішень Національної ради реформ, у тому числі щодо прозорості державних закупівель. Наприклад, тішить той факт, що державний концерн "Укроборонпром" у складі 50 підприємств використовує електронний майданчик smarttender.biz, провів там 5717 тендерів, загальна економія склала 137,5 млн гривень.
Особлива увага була приділена питанням реформи державного управління, що є одним із перших пріоритетів. Конкретні та стратегічні речі робляться паралельно: так, нова редакція Закону "Про державну службу" вже готується до другого читання, водночас завершується розробка комплексної концепції реформування.
Голова Антимонопольного комітету України Юрій Тєрєнтьєв виступив зі стратегією реалізації антимонопольної політики та розвитку конкурентного середовища. Різні сектори економіки мають різний ступінь монополізації, наприклад: у паливно-енергетичному секторі 46,5% ринків є монополізованими, ще 18,7% з ознаками домінування. Водночас у сфері агропрому лише 1,9% монополізованих ринків, 21,2% з ознаками домінування, 7,5% олігопольних, 69,5% ринків визнані як конкурентні. Загалом 47,5% товарів реалізуються на ринках з ринковою структурою, це на 12% менше, ніж 2006 року. 37,2% товарів реалізуються за умов повної або практично повної монополії. Маємо порочне коло поєднання ринкової влади (монополізація ринків) з економічною владою (концентрація власності). Заразом монопольна та картельна рента оцінюється від 10% до 22% ВВП країни – десь 200-300 млрд гривень!
Стратегія залежить від структури ринків. На конкурентних ринках достатньо піклуватися про недопущення недобросовісної конкуренції та картельних змов. На ринках з обмеженою конкуренцією треба перш за все усунути регуляторні бар'єри. Там, де панують природні монополії, треба вдаватися до регулювання цін. Але окрім стратегії, є нагальні конкретні завдання: наприклад, зараз розглядається біля 40 справ про порушення конкурентного законодавства на різних ринках. Що ж стосується найбільших проблем, то серед них демонополізація ринку газу та електроенергії, створення конкурентного середовища на ринку транспортних перевезень і, я би сказав, тектонічні зсуви у сфері ЖКГ. Але для того попередньо потрібно прийняти політичні рішення про верхні пороги концентрації тощо. І, звичайно, для того всього необхідно сформувати повноцінний склад Антимонопольного комітету, оновити його структуру та кадри.
Заступник Міністра закордонних справ Олена Зеркаль розповіла про стан справ щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Дорожня карта для України включає чотири блоки питань (безпека документів та біометрика; кордони, притулок та міграція; громадський порядок та безпека; основоположні права), що містять 54 рекомендації, з яких 7 виконано, 39 виконується, 8 під загрозою невиконання. Серед пріоритетних завдань – створення системи первинної ідентифікації громадян (наразі завдяки зусиллям команди Еки Згуладзе система працює у пілотному режимі), технічне оснащення пунктів пропуску та доступ до баз даних Інтерполу тощо (зроблено), реальний запуск антикорупційних органів, механізму повернення активів та механізму захисту свідків.
Наступні ключові точки такі: 13 липня відбудеться чергова зустріч Україна – ЄС, 17 серпня Україна має звітувати про виконання, з 1 вересня працюватимуть оціночні місії ЄС, 15 грудня буде оприлюднений звіт Єврокомісії. Фактично політичне рішення прийнято, і лише від виконання організаційно-технічних вимог залежить, чи отримаємо ми наступного року безвізовий режим.
Народний депутат Мустафа Найєм представив національну програму вивчення та популяризації іноземних мов GO GLOBAL. Читачеві цих нотаток немає сенсу пояснювати важливість іноземних мов для модернізації країни, адже це відкриття широким масам доступу до глобального світу. Перший пріоритет – англійська мова. Стратегія передбачає збільшення кількості громадян, що вільно володіють українською, з 7% до 20% до 2020 року. Сьогодні Україна застрягла у зоні низького рівня володіння англійською, водночас Туреччина, Польща, Індія, Росія значно покращили свої показники. Країни, що доклали значних зусиль для вивчення англійської, демонструють суттєве економічне зростання. Рік 2016 буде оголошений Роком англійської мови, її знання стане обов'язковим для всіх нових державних службовців (піонером тут виступить Адміністрація Президента), суттєву допомогу у розгортанні ініціативи нададуть як British Council, так і Посольство США. Але ініціатива GO GLOBAL задумується не як державна, а як загальнонаціональна: вона передбачає велику кількість різноманітних проектів для бізнесу та громадських організацій, освітніх установ та простих громадян.
На завершення засідання Міністр економіки Айварас Абромавичус доповів про статус по дерегуляції економіки. Наступний пакет документів з дерегуляції буде поданий до парламенту 17 липня.
Читайте звіт про наступне засідання, там гарячіше.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
