Сценарії розгортання політичної кризи.

В принципі, ще є маленька надія на оптимістичний результат у Вільнюсі. Меркель таки переконує Путіна не втручатися, Захід вимінює Україну у Москви на якусь Сирію, Арктику чи ще там щось. Берлін із Вашінгтоном нарешті називають солідну суму економічної підтримки, і Угода таки підписується. Для широкої публіки все пояснюють лише багатотисячними мітингами українців, які і так реально стануть аргументом у переговорах політичних гравців.

Проте більш вірогідним є протилежний сценарій, і тут уже можна передбачати технології основних учасників на кілька місяців наперед.

Для опозиції моделлю повинна стати акція "Україна без Кучми" – тобто генеральні маневри перед президентськими виборами:

- Максимальна мобілізація населення, обкатка механізмів організації масових заходів, взаємодії польових підрозділів. Оскільки народ реально накручений і обурений, можна наганяти максимум пафосу, плутати Асоціацію і членство, вільну торгівлю і безвізовий режим – побільше емоціо, зараз не до раціо. Прив'язати поняття "перемога опозиції – підписання Угоди – всезагальне щастя"

- Апробація мобілізації через соцмережі, вірусні ролики "У вас украли Європу", формування баз даних активістів.

- Вождям опозиції не сваритися хоча би зараз – за черговість виступів на мітингах і за кількість партійних прапорів. Демонстрація єднання.

- Відмовитися від проплачених масовок. Зараз люди виходять за ідею, і цей тренд реально утримати.

- Виведення в пріоритет порядку денного і загалом виборчої кампанії питання ставлення до Євросоюзу і європейської інтеграції.

- Блокування засідань Верховної Ради, різкі заяви сесій місцевих рад, заклики до позачергових виборів Президента.

- Важливим результатом може стати перехоплення симпатій тих сегментів електорату, які розчаровані реверсом.

- Вийти з акції після можливої відставки Азарова та інших кадрових рішень влади і спокійно увійти у новорічні свята.

Для влади першочерговим завданням є перехоплення ініціативи, ба якщо пауза затягується, власні підрозділи і союзники почнуть тікати вже зараз:

- Отримати від Росії побільше бонусів одразу – нові ціни на газ, кредити, інвестиції.

- Продемонструвати швидкий позитивний ефект для населення: ріст соціальних стандартів у бюджеті-2014, перспективи постійного їх зростання, здешевлення енергоносіїв, нові масштабні російські замовлення для українських підприємств.

- Призначити винних за зрив євроінтеграції. Звільнити до прикладу прем'єр-міністра, кількох міністрів, заодно влаштувати розбір польотів за невиконання Національного плану дій.

- Проєвропейській фракції всередині влади говорити про євроінтеграцію з таким же пафосом, як і опозиції.

- Відволікати увагу від євромайданів. Виводити в порядок денний питання нових реформ, боротьби з фашистами, а найбільш оптимальні теми – посадки високопосадовців-корупціонерів та розкуркулювання олігархів.

- Розпочати підготовку польоту українського космонавта на російську станцію, широко висвітлити візити українських делегацій в Сибір, Арктику – для переговорів про нові контракти та спільні проекти.

- Проведення радикальних реформ із швидким видимим результатом – подолання низової корупції, спрощення системи адмінпослуг тощо.

Сценарії поведінки Заходу будуть залежати від того, чи зберігається шанс на підписання угоди з цією владою України, і відповідно від того, наскільки високо оцінять шанси нинішньої опозиції на прихід до влади.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.