Війна в Україні як глобальний виклик демократії
У геополітичному плані війну в Україні часто розглядають як частину глобального протистояння демократичних держав, з одного боку, та автократичних – з іншого. Головна відмінність України від Росії якраз полягає у ставленні до влади. За тридцять років незалежності українці навчилися сприймати владу як тимчасово найнятого менеджера для виконання управлінських повноважень. Причому цей менеджер повинен пояснювати свої вчинки, звітувати про виконану роботу, а якщо народу не подобається результат – то неминучою стає поразка на виборах або навіть мирний масовий протест із зміною влади. Напад авторитарної Росії на демократичну Україну багатьма дослідниками оцінюється в тому числі як спроба згорнути демократичні свободи та насадити схожу на власну модель управління.
І це стало викликом для всього демократичного світу. В обстановці нової холодної війни лінія протистояння полягає не між ідеологіями. Захід продовжує просувати і захищати ліберально-демократичну модель, проте його опоненти в більшості обмежуються критикою західних цінностей без пропозиції альтернативи. Радянський Союз пропонував світу ідеологію соціальної справедливості, і цей "товар" продавався разом з прямою допомогою досить довго і успішно. Кремлівське керівництво навіть не претендує на звання носіїв лівої ідеї, з усіма своїми палацами та офшорними схованками. Китай все ще форматує свою ідеологему, поєднуючи соціалістичну риторику з системою цифрового контролю за населенням та інфрастуктурним мегапроектом "Пояс і шлях".
США провели у березні 2023 року вже другий "Саміт за демократію", в роботі якого взяли участь представники 120 країн. Декларацію саміту підписали 73 країни. Відмова від підписання була пов'язана якраз із пунктами, які містили оцінки війни в Україні.
Прихильники демократії доводять, що в історичній перспективі демократичні держави перемагали на полі бою автократів. Приводять приклади, від перемоги античних греків над персами до перемоги Заходу у холодній війні у 20-му столітті.
Один із найбільш відомих сучасних дослідників демократії Ларрі Даймонд пише про російсько-українську війну наступним чином: "Те, як закінчиться війна, спонукає інші країни зробити висновки про те, куди йде світова політика та який тип політичної системи має більшу волю та стійкість. Якщо Україна вийде з цього конфлікту фактично вільною та безпечною, з недоторканою довоєнною територією та з допомогою та інвестиціями, які будуть надходити для відновлення, стане ясно кілька вагомих уроків. Спостерігачі зрозуміють, що демократія не є слабкою системою, але забезпечує легітимність, солідарність і стійкість, необхідні для перемоги, так само, як це було для Сполученого Королівства під час Другої світової війни".
Київська школа державного управління ім. С.Нижнього проводить у червні 2023 року Літню Школу Демократії на базі курсу Л.Даймонда у Стенфордському університеті. Передбачені дискусії слухачів із самим професором Даймондом (через онлайн-зв'язок) та з українськими політологами.
Загальний стан демократії у світі в останні 10-15 років переважно погіршується, про що свідчать дослідження Freedom House та інших організацій. Це стосуються як країн Глобального Півдня, так і навіть самих США. Перед Сполученими Штатами стоять серйозні виклики напередодні виборів 2024 року, і американські дослідники та практики про них відкрито говорять, і пропонують механізми захисту і навіть перезавантаження своєї демократії.
Війна принесла виклики і для демократії в Україні. Тривалий воєнний стан змінив ситуацію у сфері медіа, доступу до публічної інформації, політичних партій, децентралізації. І навіть наступного дня після скасування воєнного стану суспільство не зможе в одну мить повернутися до рівня демократії станом на січень 2022-ого року. Перехідний період буде потрібен для відновлення роботи демократичних інституцій, переобрання парламенту, усунення колаборантів від політичної діяльності. Особливо актуальними ці питання стануть для деокупованих територій.
Україна демонструє світове лідерство у протидії агресії авторитарної держави, і тепер з'являється шанс також показати, як можна зберегти і розвинути демократичні інституції та політичні права навіть в умовах військової агресії та поствоєнного періоду.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
