25 січня 2018, 06:33

Допомога США для України

12 грудня американський президент Дональд Трамп підписав "The National Defense Authorization Act", який до цього був ухвалений обома палатами Конгресу США щодо оборонних заходів держави та відповідних витрат бюджету. Згідно з положеннями "The National Defense Authorization Act" на 2018 фінансовий рік передбачається фінансування оборонних заходів на суму близько 700 мільярдів доларів. Ця тема посіла місце в топ-новинах, так як серед положень цього документу є чимало пунктів, які мають безпосереднє відношення до України. Мова йде не тільки про виділення 350 млн. доларів США на допомогу в сфері безпеки, включаючи оборонну летальну допомогу (дослівно – "defensive lethal assistance"). Ця подія фактично перетворилася в потужну інформаційну зброю, яка служить інтересам нашої держави. Зазначу, що для нас це більш ніж важливо на фоні дискусій про довіру до України та поточних внутрішніх скандалів, які нам періодично "підкидає" український політикум.

Серед основних пріоритетів уряду США на 2018 рік є дуже знакові речі щодо просування спроможностей захищати союзників, партнерів та друзів, що безпосередньо стосується України, а також покращення здатності ЗС США протидіяти загрозам в інформаційному домені, що є відповіддю за зростання рівня інформаційних загроз в світі.

Сам зміст офіційного документа вже має потужність стратегічного імпульсу. Один з його розділів отримав переконливу і красномовну назву: протидія російській агресії (Countering Russian Aggression). Це чіткий сигнал російському керівництву, світовій спільноті і, відповідно – Україні про те, що Росія визнана агресором (відчуйте різницю з трьохрічними потугами аналогічного спрямування з боку нашого парламенту). Відповідно, американський конгрес задекларував, що США мають зробити більше, щоб стримати російську агресію, будь-то через її кордони або в кіберпросторі.

В переліку конкретних заходів:

- продовження (як відповіді на російську агресію проти України) реалізації "Європейської ініціативи з стримування" ("European Deterrence Initiative"), яка спрямована на відновлення можливостей ЗС США в Європі (з бюджетом близько 4,6 млрд. доларів);

- виділення 350 млн. доларів для України. Через нашу "репутацію" в очах партнерів визначена умова – міністр оборони США може витратити другу половину цієї суми лише після того, як пересвідчиться що Україна вжила суттєвих заходів для забезпечення інституційних реформ у сфері оборони;

- виділення 100 млн. доларів для балтійських країн на програми підвищення їх спроможностей стримувати російську агресію.

- виділення 65 млн. доларів на програми наземних ракетних систем середньої дальності через порушення Росією положень відповідного Договору про їх обмеження ("Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty");

- заборона використання бюджетних коштів на двостороннє військове співробітництво з Росією;

- заборона використання програмних продуктів, розроблених "лабораторією Касперського" через наявність відомостей щодо "впливу" російської влади на діяльність бізнес-структур.

Як результат – російська сторона відреагувала на подію навіть раніше за нас. В РФ "обурилися" до рівня чергової істерії в ЗМІ. Але, вибачте, "що посієш, те й пожнеш". Обрані з боку США заходи зміцнення безпеки Європи – це також шлях стримування спільного для нас агресора.

Звичайно, пильний контроль за цільовим використанням коштів для України несе в собі певний сигнал про відношення з боку уряду США до української влади, рівень довіри та одночасно сумніви в наших спроможностях провести реформи. Що ж, мабуть ми самі стали причиною зазначеного. Але такий підхід є притаманною для західних країн процедурою контролю. Особливістю функціонування Конгресу США, як законодавчої гілки влади, є наявність механізму впливу на характер бюджетних витрат та їх контроль. Американські законотворці при виділенні коштів визначають конкретні вимоги щодо їх витрат: пріоритети, конкретні проекти, програми, спроможності збройних сил, критерії оцінки ефективності тощо. Тому якщо уряд виділяє кошти на допомогу, він хоче бути переконаний в їх ефективному використанні. Зрештою, пересічні українці у будь-якому випадку будуть щиро вдячні наданій підтримці наших партнерів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Екс-редактор "Спутнік Литва" – як працює пропаганда РФ? (ч.3)

Третя частина програми "Хроніки війни", у якій Тетяна Попова записала інтерв'ю з Маратом Касемом – колишнім головним редактором "Sputnik Литва", що входить до групи "Sputnik"...

Екс-редактор "Спутнік Литва" – як працює пропаганда РФ?

Друга частина програми "Хроніки війни", у якій Тетяна Попова записала інтерв'ю з Маратом Касемом – колишнім головним редактором "Sputnik Литва", що входить до групи "Sputnik"...

Інсайдерський погляд: Як Кремль формує свої наративи через молодь і медіа

У "Хроніках війни" Тетяна Попова записала інтерв'ю з Маратом Касемом – колишнім головним редактором "Sputnik Литва", що входить до групи "Sputnik"...

Герои ПВО

В "Хрониках войны" Татьяна Попова записала интервью с героями противовоздушной/противоракетной обороны: оператором расчета Stinger, Iris-T, NASAM, Patriot...

Игнат: Путин врал о несокрушимости "Кинжалах"

В "Хрониках войны" Татьяна Попова записала интервью со спикером ВС ВСУ Юрием Игнатом, мэром Владимиром Кличко и экспертами Института судебных экспертиз...

Артилерія під Бахмутом

Тетяна Попова для "Хронік війни" записала інтерв'ю з артилеристами 80-ї ОДШБ.  Відео версія інтерв'ю з артилеристами тут:  Повна версія роботи з 80-ї ОДШБ в четвер в "Раді Нацбезпеки" на Islnd...