Спеціальні операції на Prozorro
Нечасто пересічна військова частина, яка не знаходиться в епіцентрі гарячих подій на лінії зіткнення з російським агресором, потрапляє в топ-новини ЗМІ. В даному випадку все виявилося навпаки: в центрі уваги опинилася військова частина А4398 Збройних сил України. Згідно з офіційною інформацією на ресурсі "Рrozorro", вона має наміри провести тендер на комплексне соціологічне дослідження "Соціокультурна сегментація населення Південного федерального округу РФ".
Якщо коротко, то мова йде про опитування жителів Адигеї, Калмикії, Краснодарського краю, Ростовської області і окупованого Криму щодо їх настроїв, відношення до влади, рівня протесних настроїв тощо. Більш детально – за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-03-000614-c (станом на вечір 6 травня).
ЗМІ відразу ідентифікували цю військову частину як структуру інформаційно-психологічних операцій у складі Сил спеціального призначення (ССО) української армії. З цього приводу емоцій в публікаціях ЗМІ, соціальних мереж, різноманітних коментарях більш ніж достатньо. Але виваженого аналізу поки що мало, тому виникла ідея поділитися своїми думками з цього приводу.
Отже, якщо власне запит на "Рrozorro" вважати вже інформаційною операцією – далі можна не коментувати. Так, хтось в РФ можливо почне нас боятися. А Російська Федерація можливо використає факт про наміри військової структури сусідньої держави у якості незаперечного аргументу проти України на різноманітних міжнародних переговорних майданчиках. Також це може використовуватися, як доказ в міжнародних судах щодо тих чи інших дій нашої держави або для правового переслідування конкретних військовослужбовців. Не кажучи вже про "жирну кістку", яку отримали російські пропагандисти для "просвіти" власного населення про "підступних та агресивних українців"
Якщо ж тендер дійсно був черговим етапом підготовки певних дій структур Сил спеціальних операцій, то справа є набагато гіршою, бо свідчить щонайменше про низку правових та організаційних проблем в функціонуванні цієї поважної структури та фаховий рівень певних посадових осіб.
Принципи та правила спеціальних операцій відомі давно. Не відкрию велику таємницю, але коли в світі відбувається щось чутливе (наприклад смертельна ДТП з лідером терористів або технічний збій на ядерному об'єкті країни, яка хоче отримати доступ до зброї масового ураження), то майстер-класом наведеного є неможливість встановити джерело походження та зміст спеціальної операції. Тобто країна походження цієї операції має залишитися невідомою, "вуха" замовників, організаторів та безпосередніх виконавців спеціальних операцій не мають "стирчати" ні при яких умовах.
У нашому випадку все навпаки. Потрібна в цілому подія в інтересах Сил спецоперацій завдяки її завчасному "оприлюдненню" тепер не відбудеться взагалі. Бо як можна після такої "реклами" провести дослідження методом фокус-груп та особистих інтерв'ю вдома? При цьому респонденти мають повідомити дослідникам свій рівень доходу, стать, вік, освіту, національність, професію, сімейний стан і статус! Наведене не є фантазією автора, а цитуванням офіційного оголошення з боку військової частини. Тому можете не сумніватися, ФСБ та інші спецслужби Росії свою справу знають.
Наведене означає, що до теперішнього часу в чудовому та вкрай потрібному для державі проекті під назвою "Сили спеціальних операцій" існує низка проблем. Скоріше за все, необхідні нормативно-правові акти щодо підготовки та проведення "чутливих заходів" відсутні. Організація роботи органів управління щодо підготовки заходів інформаційного впливу не визначена. Фаховий рівень певних посадових осіб не дозволяє виконати завдання, які покладені.
При цьому винаходити велосипед – смішно. Є нормативно урегульовані питання роботи розвідувальних органів держави та інших спецслужб, в яких прописані питання підготовки, у т.ч. прихованого фінансування "чутливих проектів". Нарешті, цей шлях давно пройшли наші партнери – читай та впроваджуй у себе.
До речі, а як себе почувають народні депутати, які стали "ідеологами" та співавторами закону про ССО? Самопіару навколо цього проекту було достатньо. А прості та необхідні речі в законопроектах прописати забули? Тепер хлопці в ССО мають самі вирішувати, яким чином викручуватися між бажанням керівництва проводити певні заходи та відсутністю правових підстав та ресурсів для цього.
При цьому існує безліч шляхів цивілізовано отримати необхідну інформацію. Наприклад, сьогодні вже можна говорити про деякі "таємниці". "Соціологічні дослідження" на тимчасово окупованих територіях та інших "цікавих місцях" після початку російської агресії нашою державою проводилися неодноразово. Досить згадати аналогічну операцію, яку провели в 2014 році українські фахівці за активного сприяння однієї з країн-партнерів. Результати дослідження були вражаючі та активно використовуються до теперішнього часу. При цьому безпека операції також стала прикладом її успішного забезпечення. І не було витрачено жодної копійки з державного бюджету.
Виникла також інша думка. Ще в 2015 році завдяки принциповій позиції вищих військових керівників було припинено спробу дуже схожого соціологічного дослідження, яке деякі військові з підприємницьким хистом хотіли провести з витратою кількох мільйонів бюджетних коштів. Мета була дуже сумнівна, плануємий виконавець – підозрілий. Схему лобіювання цього проекту вдалося своєчасно виявити. На щастя, керівництво військового відомства встигло припинити реалізацію чергової "схеми" бізнесменами в погонах. З огляду на недавню історію, хочеться сподіватися, що це не був черговий комерційний проект, який теж мав "виграти" правильний виконавець.
І наостанок. Кадрові експерименти – річ потрібна. Але є дуже чутливі сфери функціонування держави, де аматори під прапорами патріотизму та "доступом до тіла" ніколи не мають підміняти собою професіоналів. Вибачте, скільки ще тендерів на "Рrozorro" слід оголосити, щоб зрозуміти ціну кадрових помилок та необхідність боротьби за професіоналізм та людський капітал?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
