Китайський вплив: як, де, на кого?
Друга частина програми "Рада нацбезпеки", в якій Тетяна Попова обговорила з автором книжки про китайське шпигунство Меттью Бразилом що зараз собою являє Китай, навіщо було зроблено стратегічне партнерство США, Великобританії та Австралії та що це означає для світу та України.
Повну версію дивіться за посиланням:
Першу частину дивіться за посиланням:
https://blogs.pravda.com.ua/authors/popova/614c0a0f6c37b/
- ПОПОВА: Що AUKUS робитиме проти Китаю? І які китайські загрози є в інших частинах земної кулі – в Океанії, в Африці?
- БРАЗИЛ: Що ж, частково причина того, що Китай присутній в Африці, а вони присутні там з 1960-х років – це намагання отримати там вплив на ресурси. Частково це голоси в ООН, тому що є голоси країн Африки. Це теж важлива мета. Китай, звичайно, країна, що швидко розвивається. Вони є великим споживачем природних ресурсів, в тому числі видобутого в Австралії заліза і урану. І Китаю необхідна величезна кількість природних ресурсів, щоб продовжити свій розвиток, багато цих ресурсів знаходяться в Африці.
- ПОПОВА: Наскільки на вашу думку зараз зближено співробітництво Китаю та Росії, особливо з огляду на те, що Путін з Шойгу, який наполовину тувинець, а тувинці – це одна з народностей Китаю, постійно літає з ним нібито в Тайгу. Що вони там насправді роблять? Може вони в Пекін літають і отримують якісь укази з Пекіна?
- БРАЗИЛ: Що ж, Китай і Росія, звичайно, пережили період дружби 1950-х років, коли у них були стратегічні інтереси, які в значній мірі збігалися в спробах захистити себе від оточення з боку США. І сьогодні, звичайно, у кожної країни збігаються інтереси. Ці геополітичні інтереси очевидні через те, що вони мають свободу панування, зокрема, в своїх сферах впливу. Я думаю, що кожна країна хоче витіснити і мати більше впливу, і саме США і НАТО противляться цьому. Отже, у них природний збіг інтересів. Однак у Китаю також є довгострокові цілі, які включають в себе відновлення частини території сучасної Сибіру, яка належала Китаю в 16-17 століттях. І, звичайно ж, в минулому між двома країнами були суперечки. На мій погляд, це крихкий альянс, якому світ повинен приділяти більше уваги і не повинен розраховувати на те, що він буде тривати вічно.
- ПОПОВА: Знову американська адміністрація почала говорити і їхні доповіді останні, які з'явилися говорять про те, що все-таки можливо коронавірус Covid-19 може бути лабораторне походження. Вже досить докладно ця тема була обговорена на Біллінгкеті в області біології на сайті "Драстік". Наскільки ця версія зараз буде мати поширення і що взагалі в офіційному Китаї про це говорять?
- БРАЗИЛ: Звичайно, тут є люди, яким хочеться вірити, що це якась китайська зброя. Але особисто, кажучи, я не вважаю це правдоподібною ідеєю, тому що зброя повинна бути спрямована на ворога, а не на вас. Є одна річ, яку коронавірус робить добре – він просто розповсюджується там, де хоче. Так що в якості зброї він не дуже підходить. Я думаю, що всі країни, у яких є можливості, проводять дослідження, щоб захиститися від подібних вірусів і знайти способи боротьби з ними. Поки ще недостатньо доказів фактичного походження вірусу, оскільки я знаю про цю річ, яка мене вражає. Справа в тому, що навіть вчені так чи інакше не впевнені в передачі вірусу від тварин, витоку з лабораторії або іншу подію, викликана діяльністю людини. Отже, я думаю, нам просто потрібно зберігати неупередженість з цього приводу. Було б добре, якби китайська сторона оприлюднила або хоча б поділилася з ВООЗ усіма своїми дослідженнями щодо походження хвороби. Я думаю, що однією з основних перешкод для співпраці між Китаєм і іншими великими країнами є їх рішення не ділитися всіма даними, які у них є.
- ПОПОВА: Китай в Афганістані. Наскільки ті заяви, про зацікавленність Китаю в природних копалинах Афганістану має підгрунтя? Чи робив Китай щось, для більш скоршого захоплення талібами влади в Афганістані?
- БРАЗИЛ: Я не бачив ніяких доказів того, що Китай дійсно вплинув на ситуацію з безпекою в Афганістані. Звичайно, китайські інженери стали жертвами терористичних атак в цьому регіоні, в тому числі навіть в місті Карачі. Думаю, це було років 15 тому. Автобус з китайськими інженерами був підірваний прямо біля готелю в центрі Карачі, Пакистан. Я думаю, що китайцям, звичайно, цікаво не бачити США в Афганістані. Зрештою, це країна, яка межує з Китаєм. Вони хочуть мінімізувати вплив США в регіоні, цього і слід було очікувати. Але, маючи будь-яке пряме відношення до перемоги талібів в Афганістані, я не бачу ніяких доказів цього.
- ПОПОВА: Метью, можливо ви ще щось хочете додати? Написали таку велику книгу, у вас багато досвіду, що ви можете ще сказати про що я не спитала відносно Китаю?
- БРАЗИЛ: Я можу додати вам ще одне твердження, яке могло б бути доцільним. Коли справа доходить до китайського шпигунства, я думаю, ми повинні пам'ятати, що всі шпигують. Той, хто може шпигувати за іншими країнами, робить це, вони робили це практично всю історію людства. І ми можемо очікувати, що США продовжать шпигувати за Китаєм і так далі. Росіяни, звичайно, теж дуже вправні в цій справі. Я засмучений цим, замість того щоб говорити про це. І я думаю, що всі люди, які цікавляться цими питаннями, повинні прагнути поліпшити контррозвідувальні можливості своїх країн і використовувати правозастосовний підхід до вирішення такого роду проблем і, перш за все, уникати використання упереджень і страху при вирішенні такого роду проблем. Тому що потрібно пам'ятати одну річ: комуністична партія Китаю завжди вважала суспільство, своє власне суспільство, повним ворогів. Тому малоймовірно, що вони волею-неволею будуть намагатися змусити тисячі і тисячі людей в будь-якій країні, щоб етнічні китайці шпигували за ними. Це занадто ненадійно, і дуже багато хто з цих людей, в кінці кінців, живуть за межами Китаю. Це люди, які, ймовірно, хочуть бути вірними своїй новій рідній країні, будь то Сполучені Штати, Великобританія або деінде. Отже, моє твердження полягає в тому – не панікуйте, всі за всіма шпигують, давайте просто розберемося з цим.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
