інша молдова
маріцина маленька вітчизна, а по-тутешньому батьківщина, називалася єдино вживаним на той час словосполученням – сонячна молдавія. маріса не дуже розуміла, чому про її край, що так само, як і будь-які інші краї, знав і дощ, і багнюку, й засуху, й лихих людей, з повсюдних на той час радіоточок говорили якось надто улесливо, мало не підлабузницьки. і так, ніби на землях її батьківщини розкошувала сама лише радість, музика й сонце. а більш нічого. марія матіос. мама маріца – дружина христофора колумба.
останні події в кишиневі змусили президента вороніна згадувати занепад радянського союзу, коли лідер молдавських комуністів був міністром внутрішніх справ, коли не було проблем з виборами, спостерігачами та всіма "кольоровими революціями", а румунія визнала молдову впродовж буквально п'яти хвилин після проголошення незалежності й першою відкрила державні перспективи провінційним совковим елітам молдови.
сьогодні воронін заявляє, що міжнародні спостерігачі засвідчили чесність виборів, дії протестантів – результат змови, румуни – заколотники. тому, мовляв, порушень не було, протестантів – посадити, а румунам – відновити візи...
в попередньому звіті спостерігачі справді визнали вибори такими, що відповідали багатьом нормам обсє, ради європи та законодавства країни. йдеться про звіт спільної місії офісу демократичних інститутів та прав людини обсє, парламентської асамблеї обсє, парламентської асамблеї ради європи та європейського парламенту. бо не "спостерігачів снд" ж має на увазі воронін.
насправді спостерігачі вважають, що вибори відповідали багатьом нормам, але далеко не всім. адже складно вважати відповідними міжнародним та національним нормам залякування міліцією виборців та кандидатів, зловживання адміністративним ресурсом, незбалансоване висвітлення кампанії, порушення цвк принципів свободи слова та доступу до інформації, заплутану систему реєстрації виборців, зокрема, які мешкають за кордоном.
у поєднанні з законодавчою забороною передвиборчих коаліцій, високим бар'єром та обмеженням права голосу особам з декількома громадянствами, все це не може не завадити змінам парламенту країни. парламенту, який обирає президента. країни, середня зарплатня мешканців в якій складає 250 доларів на місяць, а перекази заробітчан додому становлять суму, аналогічну державному бюджету країни – 1,6 мільярдів доларів на рік.
крім того, звіт міжнародної місії від 6 квітня попередній. він не враховує підрахунку голосів, оголошення результатів, обробку скарг тощо. повний звіт буде через вісім тижнів й, очевидно, як і у вірменському випадку, реалістичнішим. він враховуватиме реакцію влади на протести, які президент країни традиційно оголосив результатом зовнішньої змови.
втім, виникає питання – де була влада напередодні виборів? після 2004го молдавська секурітате прискіпливо стежить за всім, що стосується виборів. в 2005му декілька груп "ненадійних" спостерігачів протримали в будинках відпочинку та залі очікування кишинівського вокзалу доки не закінчились вибори.
цього разу кишинів спромігся заборонити діяльність в країні декількох міжнародних структур, які допомагають попереджати насилля під час виборів. то чому напередодні виборів виникли проблеми з сотнями "румунських заколотників та спонсорів", про яких каже воронін? чи це їх затримано?
звичайно, захоплення та підпал урядових будівель під прапорами румунії та єс – простір для дискредитації як самого протесту, так й румунії з єс. було б дивно, якби серед демонстрантів не було як гарячих голів, так й провокаторів. дивує, що поруч не було активістів, які б знали – стратегічна сила ненасильницького спротиву зовсім не в камінні, захопленні та підпалі приміщень...
за таких умов навряд варто розраховувати політичній опозиції та громадському рухові на публічну підтримку брюсселя. нічого дивного, що хав'єр солана засудив захоплення урядових будівель. він, звісно, говорив і про право на мирні збори, але воронін одразу заарештував сотні протестантів та попередив про готовність застосувати силу.
хочу вірити, що спроби створити громадянську коаліцію в останній момент – це наївність активістів, а не свідчення їх громадянської безвідповідальності та організаційної неспроможності. хочу сподіватись, що українці – й не тільки антикомуністи – виявлять солідарність з затриманими в кишиневі, а привітання "переможцям" від президента росії – стане традицією.
upd. Заявление инициативной группы по организации флэш-моба 6 апреля 2009 года – "Я антикоммунист"
