Маленькі виборці

Політики мають більше прислухатися до дітей. Сьогоднішні школярі можуть навчити нас, як не проспати майбутнє.

Скасувати домашні завдання. Закінчити війну. Поставити поліцію на тротуари, бо зараз не дуже безпечно. Подовжити канікули ще на місяць. Заборонити цигарки. Скасувати корупцію. Зробити гарні дороги. Щоб у школі був інтернет й інтерактивні дошки.

Такі побажання я незабаром передам депутатам Верховної Ради від київських школярів, які нещодавно приходили на екскурсію до парламенту. Вони написали їх кольоровими фломастерами на паперових долонях. Ці долоньки для мене не менш цінні, ніж будь-який державний документ із підписами та печатками.

Місяць тому я писав про свої перші враження від роботи Головою Верховної Ради. Я підкреслював, що головна хвороба українських політиків – втрата зв'язку з реальністю. Спілкування з дітьми – дуже дієві ліки від цієї хвороби.

А ще це іспит на щирість. Діти як ніхто відчувають фальш, сканують тебе, як на комп'ютерній томографії. Тому я чесно сказав маленьким гостям, що депутати "Слуги Народу" зараз іноді схожі на школярів. Ми – нові люди у владі, а тому нам постійно треба вчитися. І в нас дуже суворі вчителі.

Я не казав, що моя робота найважча в світі – є набагато складніші професії. Чесно відповів, що швидко зробити ремонт в усіх українських школах неможливо. Що головний предмет, якому треба навчатися – не математика чи фізика, а вміння бути людиною. Це нелегко, адже його немає у шкільній програмі.

Коли маленькі гості парламенту підписували "долоньки" для депутатів, вони вписали туди не лише вимоги, а й щирі побажання. "Гарної вам роботи!" "Я бажаю, щоб у вас були великі успіхи у різних галузях". Або просто: "Ви прикольні", і поруч намальоване сердечко. Бути ввічливими, посміхатися, не тільки вимагати, а й давати – цьому теж варто повчитися у дітей.

А оце побажання мені особливо сподобалося: "Щоб робота приносила лише задоволення". Його я вже перевиконав – такого драйву, як зараз, я ще не отримував від жодної роботи. Ми обов'язково виконаємо й інші побажання школярів. Бо ми не лише прикольні, а й відповідальні. Ось тільки подовження канікул не обіцяю – принаймні, депутатам у найближчі роки воно точно не світить.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.