Встигнути до виборів: ''Зелені'' рішення та закони, які ми очікуємо у 2019 році

2018 рік видався щедрим на ініціативи та рішення, які безпосередньо впливатимуть на якість реалізації державної екологічної політики та питань сталої енергетики. Це стосується запровадження процедури стратегічної екологічної оцінки, яка зобов'язує визначати вплив державного планування та програм на довкілля та здоров'я населення., Також було ухвалено Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року та створено Раду з питань торгівлі і сталого розвитку та інші важливі нормативні документи. Низка необхідних перетворень стали законопроектами після тривалих консультацій та обговорень, про які йтиметься у матеріалі.

На шляху до виборів

Соціологічне опитування КМІС, проведене на замовлення Програми розвитку ООН та міжфракційного депутатського об'єднання "Зелена енергія змін", показує, що 46% громадян надали б перевагу тим кандидатам чи партіям, які чітко висловлюють позицію з питань охорони довкілля та сталої енергетики у політичних програмах. Результати опитування доводять, що виборці воліли б бачити більше екологічних пріоритетів в порядку денному політичних сил. З огляду на скромну увагу, приділену "зеленим" питанням у передвиборчих перегонах, варто відзначити, що на розгляд Верховної Ради досить часто виносяться проекти, що регулюють сфери довкілля та енергетики. Проте значна їх частина стабільно "кочує" на наступні пленарні засідання, зазвичай через брак часу, низьку пріоритетність у порядку денному або ж банальну відсутність кворуму в залі.

Проект розкладу засідання парламенту на 28 лютого містить як мінімум три законопроекти, що стосуються екологічної політики України та виконання міжнародних зобов'язань у сфері зміни клімату та охорони озонового шару. Це проекти закону "Про основні засади (стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року" N8328, "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" N9253 та "Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази" N9082.

Розглянемо їх детальніше.

Наздогнати екологічну політику ЄС за 10 років

У жовтні 2018 року український парламент ухвалив за основу оновлену Стратегію екологічної політики на період до 2030 року. Хоча на той час чинною була Екостратегія-2020, однак з моменту її прийняття в 2011 році документ значно "застарів". Україна долучилася до нових міжнародних зобов'язань (Угода про асоціацію з ЄС, Паризька угода), відбулися зміни у підходах до формування енергетичної політики та ведення підприємницької діяльності.

Новий документ, який очікує свого ухвалення у вигляді закону України, розроблений за міжнародними вимогами, й орієнтований в основному попередження екологічних проблем.

Оновлена Стратегія особливу увагу приділяє екологічній освіті, втіленню еко-вимог в усі сфери, сталому розвитку, зниженню екологічних ризиків та належному врядуванню. Екостратегія-2030 містить 30 ключових індикаторів для країн. Кожен з них стосується параметрів якості життя, таких як забрудненість води і атмосферного повітря, зменшення вивезення відходів на полігони з одночасними збільшенням навантаження центрів їх сортування та переробки, зменшення енергоємності та ресурсоємності ВВП України.

Як порахувати викиди?

Кліматична політика не може бути ефективною та передбачуваною, якщо відсутні ключові дані предмету її реалізації, а саме – викидів парникових газів. В Україні, насправді, досі не існує єдиної методики розрахунків викидів вуглекислого газу, яка б відповідала міжнародним стандартам. Як наслідок, ми не володіємо достовірними даними про викиди парникових газів як на рівні підприємств, так і та галузей промисловості в цілому. Окрім цього, не вбачається можливим ефективно використовувати такий кліматичний інструмент, як вуглецевий податок, не кажучи вже про належне функціонування системи торгівлі викидами парникових газів.

Вирішення зазначеного кола питань поставив за мету урядовий законопроект "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів". Документ розроблено Міністерством екології та природних ресурсів із залученням експертів Світового Банку. Протягом минулого року проект пройшов широке обговорення з представниками бізнес-асоціацій, операторів енергетичних та промислових установок, експертами та громадськими організаціями. Законопроект також відповідає положенням Директиви 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів, яку Україна зобов'язалася запровадити до свого законодавства, згідно з Угодою про асоціацію.

Ухвалення законопроекту дозволить запровадити в Україні європейську систему моніторингу (збір даних про викиди), звітності та верифікації (підтвердження незалежним органом) викидів парникових газів, або скорочено систему МЗВ.

Ключова функція системи МЗВ – забезпечити прозорість моніторингу викидів парникових газів в державі, контроль за надходженням та витрачанням кліматичних фінансів, а також за ефектом здійснюваних заходів із пом'якшення кліматичних змін.

Система МЗВ ставить за мету охопити десять видів діяльності, що включає майже 90% викидів парникових газів зі стаціонарних джерел у галузі енергетики та промисловості. Для підприємств покликана відображати актуальні дані про вуглецеву ємність продукції, можливість отримати доступ до міжнародних фінансових проектів із зменшення викидів парникових газів, стимули для модернізації й підвищення енергоефективності, усунення потенційних перешкод для експорту продукції до країн, де вуглецеві викиди враховуються у виробничих витратах.

Україна у 2015 році проявила неабияку активність у міжнародному кліматичному діалозі і стала однією з перших країн, які ратифікували Паризьку угоду. Впровадження належного обліку викидів парникових газів підтвердить наміри виконувати зобов'язання за цим документом. Це дозволить визначити галузі, в яких необхідно докладати більше зусиль для декарбонізації, запланувати альтернативні шляхи розвитку, вдосконалити збір даних та вдосконалити координацію між органами влади й бізнесом.

Не змарнувати можливість

Ще 30 років тому більшість держав світу визнали, що безвідповідальна людська діяльність призводить до руйнування озонового шару та кліматичних змін. Озоновий шар створює бар'єр для ультрафіолетових променів, які можуть стати причиною таких захворювань як рак шкіри, катаракта, погіршення стану імунної системи, а також спровокувати проблеми у фотосинтезі. Останнє означатиме зменшення врожайності сільськогосподарських культур та втрату планктону – основного джерела харчування мешканців світового океану.

Україна серед перших приєдналася до Віденської конвенції та Монреальського протоколу й послідовно впроваджує політику, спрямовану на зменшення впливу на озоновий шар планети.

Озонова діра, що була виявлена у 1985 році над Антарктидою, протягом останніх декількох років почала зменшуватися, що підтверджує вірність напряму, обраного міжнародною спільнотою для подолання проблеми. Однак, це не означає, що можна заспокоїтися і сповільнювати темпи, оскільки за оптимістичними оцінками озоновий шар може відновитися до первісного стану не раніше 2075 року.

За Монреальським протоколом Україна зобов'язана поступово зменшити, а в перспективі взагалі припинити використання озоноруйнівних речовин. Йдеться про холодагенти, які зазвичай використовується в побуті (холодильники, кондиціонери, спінювачі та розчинники). Холодагенти задіяні й в оборонній сфері, авіаційній та автомобільній промисловостях.

В Україні ці речовини не виробляються, проте країна активно їх імпортує. Досить тривалий час питання імпорту та використання озоноруйнівних речовин було законодавчо неврегульоване, що було прямим порушенням Україною вимог протоколу. Окрім цього, вказане питання мало б бути вирішене у 2017 році, відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Неналежне виконання Монреальського протоколу та Угоди про асоціацію в подальшому може призвести до впровадження санкцій проти країни, а саме до заборони імпортувати озоноруйнівні речовини.Це, в свою чергу, напряму торкнеться бізнесу та економіки загалом.

Врегулювати питання може законопроект "Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази". Він передбачає виведення з обігу й подальшу заборону виробництва озоноруйнівних речовин й фторованих парникових газів, а також товарів з їх вмістом, контроль за операціями з цими речовинами (квоти, ліцензування, моніторинг), запобігання їх "витокам" (періодична перевірка обладнання). Ухвалення цього законопроекту сприятиме виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, а бізнесу – перейти до озоно- й кліматично безпечних технологій.

Інші рішення також на часі

Зміни очікують на відновлювану енергетику в Україні. Наприкінці минулого року парламент ухвалив в першому читанні законопроект N8449д, який повинен запустити аукціони на ринку зеленої енергетики. Деталі самої моделі торгів обговорювались чи не щотижня на засіданнях профільної робочої групи та в комітеті ПЕК. Розгляд ініціативи в другому читанні очікується також в найближчий час.

До розгляду на уряді та в парламенті готується рамковий закон "Про управління відходами", який покликаний запровадити в Україні європейську модель поводження з відходами. Передбачається п'ятирівнева ієрархія управління відходами. Ключовим пріоритетом щодо відходів буде запобігання їх утворенню, а також уникнення практик, коли захоронення відходів є єдиним можливим варіантом поводження з ними. Це ключовий етап на шляху до для переходу до так званої циркулярної економіки, яка спрямована на максимальне збереження цінності сировини, яка була витрачена на виробництво, мінімізацію впливу на довкілля.

Ще один законопроект N9336 "Про державну природоохоронну службу" має амбітну мету реформувати систему державного нагляду та контролю у природоохоронній сфері.

На початку року завершилося громадське обговорення законопроекту "Про енергетичну ефективність", який відповідає Директиві 2012/27/ЄС. Він передбачає, що для всіх напрямків, де потрібне підвищення енергоефективності (будівлі, промисловість, транспортування і розподіл енергії), потрібно створити необхідні передумови для належного функціонування галузі, а також відповідні регуляторні інструменти та механізми підтримки.

Це не вичерпний перелік усіх "зелених" ініціатив, які цього року можуть бути розглянуті на рівні уряду та парламенту. Сподіваємося, що активний виборчий період в житті країни не завадить суспільним запитам на "зелені" реформи та належним чином відобразиться в діяльності органів влади, законодавців, бізнесу та всіх зацікавлених сторін.

Олексій Рябчин

Народний депутат України


ВО "Батьківщина" 

Співголова МФО "Зелена енергія змін"


Голова підкомітету з енергоефективності та енергозбереження Комітету ПЕК Верховної Ради України

Підписуйтесь на нашу "зелену" фейсбук сторінку

https://www.facebook.com/greenrada/

МФО "Зелена енергія змін" – міжфракційне депутатське об'єднання, до складу якого входять 22 народних депутата з різних політичних сил та позафракційні, яке має на меті актуалізацію політичного дискурсу щодо зеленого порядку денного, підтримку зелених законодавчих ініціатив та законопроектів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.