Про Фельдмана у вертольоті, Шуфрича на розігріві і демографічний прорив Литвина

ВИБОРИ ЯК ДОРОГА. ХІТ-ПАРАД-2007

Насамперед перепрошую за затримку з цим записом. У турі цей блог виявився випробуванням більшим за недосип, виборчі хитрощі опонентів і штабну тупість однопартійців. Тому 7100 км вражень, намотаних у цій кампанії, розмотуватиму уже зараз, після перемоги.

Це був точно найнасиченіший місяць мого життя, який за враженнями зрівнявся навіть з помаранчевою революцією, прожитою на "5 каналі". Місяць, який для мене остаточно розсунув межі України від Ужгорода до Луганська та Слов'яносербська. Місяць, який приростив мене дивовижними людьми і надзвичайними місцями.

Це розкішний клубок емоцій, досвіду і слайдів. Дещо з цього – у хіт-параді вражень від туру-2007...



Номінація Посланець неба:) – Олександр Фельдман на Харківщині.

"Прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете..." – для вас це слова з дитячої пісні? Для мене це екстремальна агітація у виконанні олігарха, колекціонера, жартівника і керівника харківського БЮТу Олександра Фельдмана.

Уявіть, над Вашим селом, куди нечасто заїжджає навіть районне начальство, зависає вертоліт. Три круга в небі, посадка на шкільне футбольне поле – там уже махають трьома БЮТівськими прапорами (це орієнтир для пілота) і зібралися люди. Після приземлення Фельдман вистрибує першим: "Пацани, розбирайте вертоліт!" – командує він дітлахам і їм точно буде про що говорити найближчі дні.



Далі підходить до старших. "Мене звати Олександр Фельдман. У мене є 15 хвилин. Чим я можу допомогти Вашому селу?" Побажання стандартні – поміняти вікна у школі, прокласти газ, почистити ставок. "Я готовий взятися за ту справу, за яку підпишеться найбільше людей з Вашого села, – тут люди стихають. – Якщо щось треба п'ятьом з Вас – це Ваша справа, якщо – п'ятдесятьом – теж. Буде кілька сот підписів – будемо працювати разом." Народ миттєво починає домовлятися між собою, за що будуть збирати підписи, а я дивлюся на цей "підписний маркетинг" і починаю розуміти, як починаються фінансові піраміди...

І коли цей чоловік з незмінною єрмолкою на голові та іудейським молитовником в руках повертається у вертоліт, щоб через 10 хвилин десантуватися у наступному селі, думаю про те, що насправді це теж спосіб пробудити в людях бажання об'єднуватися і знаходити спільну справу, яка є найважливішою – для села чи країни.



Винахідливий Фельдман, якому я щиро вдячний за цей неочікуваний авіаційний досвід, виявився лише першою вертольотною ластівкою у цій кампанії. Пізніше ми ще бачили вертоліт БЮТівця Павла Костенка, який за 40 хвилин літає між Києвом та Черкасами, і чули про вертоліт Жеваго, на якому до Кременчука літала Юля. Про легендарні бюджетні і приватні гелікоптери Віктора Федоровича тільки читали...

Є всі шанси, що на зміну агітпоїздам та агітбусам на виборах-2010 прийдуть агітвертольоти.

Номінація На сторожі закону - сержант Пліска з-під Хуста.

Цьому ДАІшнику ніч не завадила чітко зафіксувати, що їхали ми швидше за 60 км/год. Але чим ближче він підбігав до авто з ВР-івськими номерами, тим повільнішим ставав його крок. Біля водія його ентузіазму вистачило лише на те, щоб підняти руку до фуражки: "Сержант Пліска! Хотів побажати Вам щасливої дороги!" Ще пів-дороги до Мукачево я розривався між сміхом, вдячністю до гуманного сержанта і почуттям сорому за українську міліцію.

Номінація Підтанцьовка сезону - Нестор Шуфрич у Полтаві.

Власне, наша (не) зустріч з ним могла обернутися мордобоєм. Уявіть, у Полтаві тиждень анонсується БЮТівський концерт – флаєри, афіші, запрошення. В день "Ч" Театральна площа з самого ранку по периметру огороджується "регіонськими" наметами і живим біло-синім кордоном: "Ми вам площу не віддамо: вдень сюди приїде Шуфрич!" Все це, звичайно, без жодних дозволів, санкцій міськради – у кращих традиціях бульдозерного хамства Партії регіонів.

Зараз я майже впевнений, що місцевий штаб на чолі з десантованим донеччанином Лук'яновим не просто підставляв міністра, а свідомо провокував нас на міліцейську зачистку площі. Я вже навіть уявляю цей сюжет на центральних каналах – БЮТівське місто, витісняють біло-синіх, містер "надзвичайна ситуація" розповідає про політичні репресії...



Розуму вистачило не воювати за наше законне місце, а перенести концерт у сусідній сквер. Зате коли на зміну масовці у 200 біло-синіх активістів під нашою сценою зібралося кількатисячне море, я вже знав, що запитати у Полтави:

"Ви знаєте, що ми з вами мали зустрічатися в іншому – зручнішому – місці? – Тааак! – Ви знаєте, хто у нас його забрав? – Тааак!!! – Вони думали зіпсувати нам свято! – Фуууу! – А можна нам зіпсувати свято?!! – Ніііі! – А можна нас зупинити?! – Нііі! – А можна відібрати у нас перемогу?!! – Ніііі!!!"

Більше можна було не говорити нічого. Багатотисячне "Юля!" мало стати найкращим "дякую" нашим опонентам за такий розкішний подарунок...



До честі Шуфрича – він виконав свою обіцянку і закінчив свій мітинг рівно за 10 хвилин до початку нашого концерту. Тому коли вже вночі Нестор передзвонив з Києва, щоб дізнатися, чи все закінчилося мирно, я щиро відповів: тобі дякую за дотримане слово, а своїм штабістам дякуй за те, що ми тепер по всій країні розказуватимемо, як у груп Queens та New'Z'Cool на розігріві був міністр Шуфрич:).

До речі, Полтава також завоювала номінацію Допитливе око.



Номінація Національний сором - собор у Новомосковську.



Насправді цей легендарний собор, який 230 років тому збудували на гроші, що козаки вивезли з розігнаного Запоріжжя, мав би бути в інших номінаціях – національний шедевр, архітектурна гордість нації, згусток козацького духу. Він пережив і російських царів, і комуністів. Це саме про нього у своєму "Соборі" написав Гончар. Але сьогодні його 9 бань завалюються всередину і кут нахилу між ними уже сягнув 20 градусів, а місцевий настоятель воює з базаром, який влаштували прямо при вході. І всі його дощечки, скріплені без жодного цвяха геніальним методом "ластівчиного хвоста", риплять і просять грошей та уваги.

Колекцію Зоряний креатив поповнив Литвин – я тепер знатиму, що у нього запитати в Раді.



І традиційно тримає планку група підтримки Цушка. Цього разу – чернігівська самодіяльність:



Номінація Хранитель традицій радянського готельного сервісу - готель "Луганськ" (Луганськ).

Насправді лідером у цій категорії довго тримався готель "Дніпропетровськ" у однойменному місті. Щоб поселитися там в номер, вам треба озброїтися трьома папірцями, один з яких – із грізною назвою "Направлення на поселення"; а також пройти прискіпливу співбесіду у покоївки на поверсі – я впевнений, що вони проходять спеціальний кастинг і вишкіл на предмет відповідності радянським стандартам сервісу...

Але "Луганськ" не лишив конкурентам жодних шансів! Чотири (!) папірці, необхідні для поселення, суворе попередження про вашу персональну відповідальність за "ёршик гигиенический туалетный" та інше майно, і поламаний душ та відсутність рушників у Вашому люксі – якби не знав, що готель контролює БЮТівський депутат міської ради, подумав би, що це спецоперація політичних опонентів.

І ще цікаве ноу-хау – з 8 вечора до 8 ранку у готелі замикаються сходи між поверхами – у разі пожежі готель стане багатоповерховим крематорієм. Тим, хто думає, що це параноя, раджу переговорити з дівчатами з групи Queens: після нашого виступу в Запоріжжі їх застала пожежа в місцевому "Інтуристі" – вони вибиралися пожежними сходами.

Інтрига на прощання з "Луганськом" – ось цей напис у місцевому ресторані. Оголошую конкурс на розшифровку.



Найголовніші відчуття, з якими повернувся до Києва, – це щеняче захоплення від країни і колосальний азарт об'їхати її ще раз. І ми, здається, уже придумали, заради чого. Якщо, звісно, нові вибори не стануться раніше...

А екіпаж, з яким неможливих місій немає, уже є: