Про Трампа та "туалетну дипломатію"
Прошу журналістів із розумінням віднестися до того, що я не можу коментувати зустріч Юлії Тимошенко з Президентом Трампом з очевидної причини – мене там не було.
Але для того, щоб зняти конкретні маніпуляції та шквал негативної брехливої інформації, надаю тут наступні факти щодо зустрічі
1. Така зустріч дійсно відбулася перед Молитовним сніданком – на 14 день роботи Президента США на новій посаді.
Зустріч була приватною, без журналістів, в окремій кімнаті приблизно за 45 хвилин до сніданку. На зустрічі також були присутні інші високопосадовці, в тому числі Віце-Президент США. В такому ж форматі в тому ж місці, наприклад, пан Трамп зустрівся з Королевою Йорданії.
2. Під час зустрічі НЕ обговорювалися жодні питання внутрішньої політики – з ними ми маємо розбиратися самі – мова йшла саме про санкції проти Росії та ситуацію на сході України.
3. Трамп запевнив, що "не залишить Україну" ("will not abandon Ukraine").
Більше інформації про розмову надасть сама Юлія Володимирівна.
4. Вважаю надзвичайно важливим усіма дипломатичними засобами доносити нашу спільну жорстку позицію щодо санкцій та ситуації на фронті.
Особливо, якщо є можливість донести позицію у приватній розмові віч-на-віч з Президентом США.
Такими зустрічами маємо також компенсовувати можливий брак дружньої комунікації української влади з новою адміністрацією США – з очевидних причин публічної підтримки іншого кандидата на виборах.
5. І останнє:
"Туалетною дипломатією" ми займатися не звикли, на відміну від деяких наших опонентів. У нас для цього – мало грошей та дивідендів з фабрик в РФ, і забагато важливіших справ.
- – -
П.С. Нижче даю фото неформального перекладу частин статті про зустріч з Президентом Трампом та її наслідки з відомого журналу Politico.
Оригінал статті тут.
Цікавий та одночасно сумний факт: риторика "туалетної дипломатії" пішла від наступної цитати:
"За словами учасників Молитовного сніданку, Тимошенко чекала на Трампа у коридорі поруч з туалетом, сподіваючись зловити його для рукопотискання", – говорить Джефф Бірнбаум, президент BGR Public Relations, яка представляє Національну раду реформ в Україні. – "Не було справжньої зустрічі. Президент тиснув руки багатьом людям і, очевидно, однією з них була Тимошенко".
А тепер фактами:
BGR – це компанія, яку найняв Петро Порошенко.
Ось пост Дмитра Шимківа від 18 січня 2017 року, де він, до його честі, повідомляє про роботу з цією компанією, вартість послуг якої складає 50 тис доларів на місяць:https://www.facebook.com/dmitry.shymkiv/posts/10154783690407906
Ця інформація підтверджується також документами на сайті відділу реєстрації іноземних агентів (FARA) міністерства юстиції США.
Сумно, що компанія, найнята Банковою для лобіювання інтересів України в США (!), вбачає інтереси України в нівелюванні зустрічі Юлії Тимошенко з Дональдом Трампом та брехні про місце та формат зустрічі.
Тим самим – до речі, ображаючи не лише Юлію Тимошенко (ми до цього звикли), але і Президента США, і Віце-Президента і інших присутніх.
Очевидно, Банкова розраховувала на те, що офіційний Білий дім не підтвердить факт приватної зустрічі та розмови тет-а-тет, але – він це зробив, тим самим розкривши брехню.
Стаття далі підсумовує: "... Два джерела, поінформовані про реакцію в Адміністрації Порошенка, кажуть, що соратники українського Президента, в тому числі посол в США Валерій Чалий, почервоніли від люті, коли дізналися про зустріч Тимошенко.
Одне з джерел, американець, який працював в Україні, назвав це "вотумом недовіри" Порошенку з боку Трампа. Він також пов'язав бажання Трампа зустрітися з Тимошенко хоча б частково з зусиллями українських посадовців допомогти Клінтон і завдати шкоди Трампу під час виборів, як писав POLITICO минулого місяця.
(...) Інше джерело, політичний консультант, який має зв'язки в Адміністрації Порошенка, говорить, що "Адміністрація розлючена цією зустріччю".
Тримаймося. Караван іде... – далі ви знаєте.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
