КОЛИ ДЕРЖАВНА МАШИНА НЕ ПРАЦЮЄ

Станом на сьогодні в Україні – 2660 медичних працівників хворих на COVID-19. (І це лише офіційно зареєстровані кейси, насправді ж їх значно більше).

Це 20% від усіх хворих на коронавірус в Україні! Це означає, що кожен 5 хворий на коронавірус – це медик! І це страшна цифра.

Бенксі нещодавно намалював "нового супергероя" – медсестру.

Але наша країна – не спромоглася забезпечити наших супергероїв, та воїнів на передовій пандемії – ні нормальним персональним захистом, ні масками, ні достойними зарплатами, ні тестами для самих медичних працівників.

О'кей, якщо б мова йшла про перші тижні пандемії.

Але ми маємо вже другий місяць карантину – і повну неспроможність влади керувати під час кризи.

➡ Ще 30 березня був проголосований так званий Антикризовий закон, в якому Кабінету Міністрів було доручено протягом тижня встановити додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам – оці 300% їх заробітної плати.

До сьогодні – вдумайтеся – до сьогодні медики таких доплат не отримали!

30 березня – 7 травня!

Як таке можливо?

➡ Абсолютно слабке розвалене управління, розвалена державна служба та невміння приймали рішення, і банально керувати процесами під час кризи. А часу на навчання та помилки – більше немає.

➡ 2 квітня – цей Антикризовий Закон вступив в дію.

➡ Спочатку – КМУ дав доручення місцевій владі покрити ці виплати. Звісно, грошей у місцевої влади в 90% міст та районів – на це немає. Стався скандал.

➡ Далі – був створений цілий Стабілізаційний фонд на 124 мільярди гривень – який мав якраз швидко забезпечити все для боротьби з пандемією та доплати медикам.

➡ При цьому, лише 22 квітня 2020 року постановою КМУ був затверджений Порядок використання коштів такого фонду. Медики так і не отримали доплат. Знову скандал.

➡ Станом на вчора:

• КМУ розповідає, що нарешті через місяць всі кошти надав на місця;

• на місцях розповідають, що не можуть їх використати;

• доплатили деяким лікарям становили по 86 копійок (!) (не жарт, а реальний кейс на Вінниччині) скандал номер три.

• ситуація ганебна і неконтрольована настільки, що:

• вже Президент записує звернення і погрожує своїм власним губернаторам та головам РДА, який він призначає, якщо "вони не здійснять доплати";

• Прем'єр доручає губернаторам організувати службове розслідування того, чому на місцях медики не отримали обіцяну високу зарплату.

Все це – симптоми повного колапсу управління та слабкості урядової машини.

Коли Уряд не здатен, не всіє і не може швидко виконати закони, прийняти підзаконні акти на їх виконання, розробити антикризові швидкі рішення та проконтролювати їх виконання на місцях.

Тут мова вже не йде про якісь системні інноваційні антикризові пропозиції для країни – виконайте хоча б базові елементарні речі – закон є, гроші є, а доплат – немає.

➡ Кожен такий кейс – це симптом. У кризи всі симптоми проявляються швидше та яскравіше.

➡ Кожна погроза "кулаком" від Президента чи Прем'єра – це розписка у власній слабкості та невмінні керувати країною та складними процесами.

Це теж симптом – невміння організовувати процес, який працює чітко та злагоджено.

Ручне управління – тут не допоможе, навіть якщо здається інакше. Управління країною в хаосі – занадто складна історія, щоб працювати з-під палки, має працювати система.

Систему ж – розвалювати роками. Політизували, звільняли реальних фахівців, гралися в ручне керування та "своїх" людей, "перезавантажували" владу декілька разів, не думали ні над навчанням людей, ні над контролем.

Система працювали так-сяк у спокійний час, але дає тріщину зараз, у час кризи.

❓Що робити?

Треба нарешті видихнути та усвідомити помилки і проблеми, не кричати, а почати робити висновки. Як мінімум:

• Відбудовувати інституції (з'ясувати для себе, що таке "інституції" і чому вони важливі)

• Відбудовувати професійну неполітизовану державну службу з людей, які подібні кризи вже проходили, а не аматорів

• Призначати на голови місцевих державних адміністрацій професійних сильних управлінців, а не довірених осіб, яких потім міняти кожен місяць!

• Повернутися до конкурсів чи (якщо боїтесь вже цього слова) – до відбору кандидатів на посади голів адміністрацій за мінімальним вимогами – мати досвід управлення людьми та складними процесами та відповідної знання законодавства і функцій

• В кінці кінців державна служба – це не кастинг у серіалі, де можна замінити поганого актора на наступну серію; і не стартап кейс, де може вистрілити одна ідея після сотні провальних..., тут треба досвід і фах і особливі навички, і знання.

• Відновити процеси державного управління та виконання завдань, створити нарешті ситуативні та стратегічні кімнати для прийняття рішень, контролювати виконання кожного доручення, які масово не виконуються та саботуються, отримувати зворотній зв'язок про виконання, і звітувати кожного дня перед парламентом та людьми.

Країні не треба більше нових супергероїв. Вони в нас є: і воїни на передовій, і медики на передовій пандемії.

Треба професійних людей з холодною головою, які здатні взяти під контроль управління та вирішити кризові ситуації.

Бо таких ситуацій, боюся, буде лише більше.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.