Держслужба або поїзд без гальм
І знову про розруху у державному управлінні та наш поїзд, що несеться без машиніста чи гальм.
Нещодавно Кабмін (знову) призначив нового (знову) голову Державної митної служби. Ним став гендиректор аеропорту "Бориспіль" пан Рябікін. За 2020 рік – це вже четвертий керівник митниці! У квітні там був пан Муратов. Із серпня тимчасово виконуючим – Павловський. Уже в жовтні т.в.о. став Євген Єнтіс, який протримався аж 6 днів. Тепер призначили пана Рябікіна.
Ось що означає призначати людей без конкурсів та процедур) Якесь замкнене коло – та існує воно далеко не лише на Митниці.
"Чудовий" приклад державного управління, точніше, його повної відсутності:
• ні конкурсів,
• ні "проблем" – ніхто "не заважає" звільнити чи призначити,
• постійний тиск від різних груп впливу,
• повний хаос,
• працювати нікому не дають, а
• митниця показує гірші і гірші результати.
Знову чергове призначення без конкурсу чи жодних процедур. Знову "тимчасово" на час карантину. Знову "під столом", по так званим "доборам" і абсолютно не публічно. Без участі профільного комітету Верховної Ради. Без розуміння жодного плану чи стратегії нового очільника. Без звіту чи відповідальності попереднього очільника.
Скільки можна прикриватись карантином і протягувати людей на публічні посади! Ясно ж вже давно, що така система не працює і запрацювати не зможе.
▶️ Із єдиного тут позитиву:
Завдяки цим хаотичним рішенням та доламуванню державної служби – ми нарешті бачимо, як же ж чудово ми б жили БЕЗ жодних правил держслужби.
Мрія пана Нефьодова та декількох (правда, небагатьох) лібералів: коли звільнити можна кого завгодно за секунду, і призначити кого хочеш за тиждень (і менше).
Дуже рідко коли випадає шанс побачити державне управління без жодних правил та процедур!
Отак воно і виглядає, друзі:
• хаос,
• війна за посади,
• жодних професійних критеріїв чи вимог до кандидатів на найвищі посади в країні,
• відсутність будь-якої стратегії, та
• випадкові тимчасові люди, які на посадах затримуються по декілька тижнів, максимум – місяців.
➡️ Крім того, без жодних правил призначення чи звільнення при слабкій владі – це коли кожна окрема група впливу з першого дня призначення починає "хитати" призначену особу і домовлятися про його заміну на "свого".
І це нескінченне коло "ротацій" дає гірших і гірших кандидатів та результати для країни.
➡️ Без жодних критеріїв для відбору кандидатів, тестів чи публічних співбесід – на такі посади протягують людей з усе нижчим і нижчим рівнем освіти та досвіду.
➡️ В той час, як Комісія з вищого корпусу державної служби принаймні ВІДСІЮВАЛА кандидатів із зовсім вже низьким рівнем знань та досвіду – тепер відсіювати їх нікому, і рішення приймається політично.
Результати ми бачимо.
➡️ Це і називається – кінець державної служби.
Коли через війну груп впливу і відсутність прозорих процедур зміна посадовців відбувається частіше, ніж вони встигають організувати власний кабінет. Коли працювати немає більше кому – а попереду майорить failed state.
Схаменіться. Досить.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
