Моя Конституція: про що говорили в Парламенті в цей день 25 років тому?

➡ Сьогодні відкрила на сайті Ради хронологію прийняття Конституції України, яку останній раз починала читати ще декілька років тому.

І зависла більше, ніж на три години)

Неймовірно цікава дискусія у Парламенті 25-річної давнини – декілька місяців дискусій на папері, робочих груп, суперечок, бійок, голосувань, останні 24 години стенограми ВР під час прийняття Конституції – як на долоні найкращі наші риси і найгірші, все тут.

(Дуже раджу почитати!)

...Сьогодні не хочеться писати й говорити нічого банального.

Хочеться, скоріше, щоб кожен із нас замислився без красивих чи гучних слів над тим, що нам дала Конституція, навіщо вона, що вона показала, у чому допомогла і у чому завадила...

Який довгий шлях ми, як країна і нація, пройшли за ці 25 років.

І куди нам далі варто йти, чого сторонитися у майбутньому, чому навчитися.

__

➡ Конституція приймалася в тій самій залі, у якій працюємо з колегами в сесійні дні і зараз. І яку так не люблять багато наших громадян – тоді не любили чути по радіо, зараз бачити по відео)

➡ У Парламенті тоді було – 437 депутатів, а жінок у Раді – лише 18)

➡ Усього було 15 різних проектів Конституції та 6000 поправок до тієї, яку Верховна Рада таки прийняла.

➡ Почали приймати Конституцію 17 квітня 1996 року.

У І читанні прийняли – 4 червня.

ІІ читання розпочалось 19 червня, тривало всього 10 днів (менше ніж зараз!), і мало близько 6000 поправок.

➡ Остаточно прийняли нашу Конституцію після 24 год. неперервної роботи Парламенту уночі (звісно) – під загрозою розпуску Парламенту.

Мабуть, якби двері Парламенту не зачинили, і не сказали, що працювати будуть до прийняття, то Конституцію не прийняли б і в 1996 році.

➡ У Раді тоді депутати виступали і українською, і російською мовами, що зараз звучить абсолютно дико.

І Слава Богу ця історія закрита.

➡ Розмір мінімальної зарплати в день прийняття Конституції складав – 6 млн 800 тис. карбованців. 😳

➡ Ми тоді мали у Парламенті зовсім інші фракції та групи, більшість з яких давно канули в минуле.

Серед них:

⁃ комуністи,

⁃ фракція Народного Руху України,

⁃ соціалісти,

⁃ "Соціально-ринковий вибір",

⁃ "Аграрники за реформи",

⁃ "Незалежні",

⁃ фракція Селянської партії.

➡ А на порядку денному стояли майже ті ж самі питання, які ми обговорюємо і зараз.

Це дещо шокує і навіть інколи, коли читаєш ці обговорення, – доводить до розпачу.

За 25 років тут змінилося дуже мало.

__

❓ Про що говорили депутати в цей день прийняття Конституції 25 років тому?

➡ У день початку дискусії найболючішими були два питання:

1. Мітинги робочих і селян за невиплати заробітних плат та пенсій.

2. Проведення траурного концерту, присвяченого 10-річчю Чорнобиля, на яке було виділено 22 млрд карбованців, при чому комерційній структурі, і не українській, а російській.

Цитую депутата:

"Крім того, як тільки ми довідалися про те, що на проведення траурного концерту, присвяченого 10-річчю Чорнобиля, виділено 22 мільярди карбованців, причому комерційній структурі, до того ж не українській комерційній структурі, а московській".

🛑 Загальна рамка дискусій 25 років тому:

🔻 Говорили про мінімальні заробітні плати, про пенсії, про закриття дитячих садочків і приватизацію дитячих піонер таборів.

Навіть пропонувалося в Конституції записати заборону закриття садочків. Як же ми, на жаль, недалеко відійшли за 25 років у дискурсі.

🔻 Конфлікт повноважень та посади Президента та КМУ і Парламенту.

Депутати вже тоді розуміли цей конфлікт, який закладався.

Голосно звучала пропозиція зробити Президента головою виконавчої влади. І, чесно вам скажу, що на той час це було б, мабуть, правильно, і розв'язало багато б протиріч. Але так не сталося.

І ми досі маємо Президента, який перебирає на себе повноваження і де-факто виконує функції голови КМУ. Цей вічний конфлікт страшенно тягне нас униз.

🔻 Дискутувалась проблема і спеціального статусу АР "Крим".

Депутати казали про те, що "шкідливим на етапі утвердження єдиної унітарної держави є збереження статусу Криму, як республіки".

Ой як же вони були праві.

🔻 В обговоренні знову і знову звучали історії, цитуючи депутатів, "що все хоче забрати пан Сорос", або "що все хоче забрати у нас Москва і московська держава".

Це протиріччя ми за 25 років теж так і не пройшли. А ці чорно-білі тези відкидають нас років на 100 назад в історії світу.

🔻Про "разворовывание национальных богатств Украины мафиозными структурами".

І про питання приватної власності на землю та сільськогосподарської землі – це дискутувалось дуже довго, і читати його цікаво.

Не вистачило голосів на норму в Конституції, що земля може належати лише українцям. Нічого не нагадує...?

Норми щодо власності на землю – стали компромісним нормами, які писали комуністи.

🔻 Недієвість Конституції.

"Україна, як соціальна держава" – уже тоді була утопією, грошей не вистачало.

Один з депутатів виступав:

"Кожен має право на достатній життєвий рівень для нього і його сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло" – це фікція! А тим часом 2,5 мільйона сімей стоять у черзі на житло. Ще є одна стаття, яка запевняє, що у випадку соціальної нужденності він матиме житло?".

Права на безкоштовну медицину та освіту і відпочинок – вже тоді мали під собою мало гарантій.

🔻А ще настирливо пропонувалося в Конституції записати робочий день для жінок не довше 6 годин на день (але це прибрала (слава Богу) робоча група).

🔻 Багато говорили про проблеми, закладені в судовій системі та системі правоохоронних органів, – які не вирішені і зараз.

І проблему кадрів:

"В руках Президента все больше сосредоточивается кадровая политика – от определения структур информирования правительства до назначения высшего командирования Вооруженных Сил, членов Совета по национальной безопасности".

Nothing changes, або – нічого не змінилося)

🔻 Говорили і про турбо-режим. Так, він був уже тоді. Бо часу на поправки до Конституції тоді не вистачило.

Один із депутатів заначав (цитую):

"Здесь выступали депутаты и говорили, что этот проект уже лучше, чем тот, который вносила Конституционная комиссия. Да, он лучше, потому что над ним поработали. Но куда мы спешим? Я недавно встречался с бывшими депутатами.

Один их них привел пример, что в Швейцарии четыре месяца на заседании парламента обсуждали вопрос: рубать хвосты собакам или не рубать /Шум у залі/. Так что, наша Конституция дешевле хвоста собаки?".

...Читати цю історію 25-річної давнини, можна безкінечно... дуже витвереджує. І дає відповіді на багато вічних для нас запитань...

🛑 Конституція, безперечно, стала результатом незручного для всіх, інколи дуже небезпечного компромісу:

- між різними ідеологіями,

- між різними політичними силами,

- містком (дуже нестабільним) між минулим СРСР та майбутнім розвитком,

- між свободою (яку намагались закласти) і справедливістю та рівністю для всіх (яку дуже чекали люди, і яка перекочувала з радянського буття).

Депутати тоді казали:

"При нинішній розстановці політичних сил у парламенті і поза ним жодна з політичних партій не може і не зможе добитися повного врахування своїх вимог чи прийняття партійного проекту Конституції".

І це, мабуть, багато в чому врятувало країну.

Конституція зафіксувала і наші внутрішні протиріччя, як нації, які по суті є неможливими:

⁃ Страшний патерналізм із бажанням самому обирати шлях,

⁃ прагнення до свободи і одночасно до справедливості для всіх,

⁃ боротьбу за справедливість у найширшому сенсі із мотто "не висовуйся", "не вір владі", "винні всі, крім мене",

⁃ хист до підприємництва зі злістю на сусіда чи багатого хлопця, у якого вийшло краще,

⁃ уміння співпрацювати та співчувати іншим з гаслами сторічної давнини "взяти й поділити"...

Вони і на сьогодні прориваються у нас)

Така вже у нас таємнича сутність, з дикого поля, карпатських лісів та православних церков) Ми люди, повні мрій, надій, любові й протиріч, чорно-білих уявлень, і небажання вчитися на власних помилках)

І Конституція зчитує все це найкраще і найгірше у нас)

Вона не один раз виконала свою історичну місію, не один раз врятувала нас та країну, і не один раз підштовхнула до змін та уроків.

Головне, уміти їх бачити)

Усіх зі святом! 🇺🇦

📲 Нагадую, що більше пишу в телеграм-каналі. Доєднуйтесь!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.