Стратегія виживання та миру Європи і роль України | Мирний план (інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.1)

"Мирний план може бути реалізований за умови розуміння усіма великими державами, що вони несуть колективну відповідальність за безпеку Планети"

Інтерв'ю Роланда Ломбарді, видання "Le Diplomatе" (LD), 12 серпня 2025 року.

LD: Чи вважаєте ви ініціативу адміністрації Трампа правильною та ефективною? Якими, на вашу думку, мають бути основні положення мирної угоди, яка зможе відновити територіальну цілісність України та забезпечити тривалі гарантії безпеки в регіоні та за його межами?

Ігор Смешко: Ініціативи адміністрації президента Дональда Трампа є віддзеркаленням криз лідерства США, американської демократії і ефективності НАТО, які до анексії Росією Криму у 2014 році були гарантами збереження миру, свободи і демократії не лише у Європі. Ці ініціативи свідчать про відсутність розуміння того, що війна в Україні є війною за свободу та ідентичність, а її наслідки будуть доленосними для Європи і самих США. Як справедливо заявив американський сенатор Ліндсі Грем, "моральна чистота також має значення".

У боротьбі демократій проти авторитаризму неможливо виграти без ідеології і моралі. Або ти захищаєш мораль і демократичні принципи, або за суто бізнесового і цинічного підходу – нехай несвідомо, але допомагаєш перемозі цинічного авторитаризму. Неповага до норм міжнародного права, свободи і демократії вже не раз приводила людство до катастрофи. А сьогодні наявність ядерної зброї у ворогуючих сторін переводить цю боротьбу у площину виживання нашої Планети.

Мирний план може бути реалізований за умови розуміння усіма великими державами, що вони несуть колективну відповідальність за безпеку Планети. Без якої їх особиста безпека у сучасному Світі – хибна ілюзія. По-перше, вони мають визнати допущені помилки у недооцінці фактору України в Європі і в геополітиці. По-друге, вони мають відновити  виконання  існуючих  норм міжнародного права. Які потрібні не лише для виконання гарантій безпеки України згідно з Будапештським Меморандумом, але й для подальшого збереження миру і забезпечення еволюційного розвитку усіх країн світу.

Інакше принцип ланцюгової реакції і "ефектом доміно" – не зупинити, а скриньку Пандори, яку Росія відкрила у 2014 році, анексувавши український Крим, – не закрити ("General Smeshko:'Poutine place l'Europe au bord d'une troisieme guerre mondiale' by Laure Mandeville, Le Figaro, 20/03/2014" https://www.lefigaro.fr/mon-figaro/2014/03/20/10001-20140320ARTFIG00304-general-smeshko-poutine-place-l-europe-au-bord-d-une-troisieme-guerre-mondiale.php).



Контури мирного плану були очевидні ще до початку ескалації російської агресії 24.02.2022 р... Вони опубліковані 29.12.2021р. під гаслом "Без безпеки України немає безпеки для Європи" (https://blogs.pravda.com.ua/authors/smeshko/61cc88f72e5f8/).



До вторгнення ще залишалося два місяці і реалізація  цього плану могла йому запобігти. Метою було перехопити дипломатичну ініціативу у Кремля і вибити його пропагандистські аргументи у обґрунтуванні причин подальшої агресії. Платформою для мирних переговорів міг бути лише формат країн‑підписантів Будапештського меморандуму 1994 р., а контури  мирної угоди мали б бути наступними.

По-перше, безумовне підтвердження безпекових гарантій Україні за Будапештським меморандумом та його доповнення додатковою угодою. В якій мали б бути детально виписані нові процедура і механізм реалізації безпекових гарантій, оскільки чинні не спрацювали при захопленні Росією Криму у 2014 році. Цей новий механізм мав би містити чіткий перелік усіх видів допомоги Україні в дипломатичній, інформаційній, воєнно-економічній і оборонній сферах, які Україна автоматично отримувала би в разі нової агресії проти неї. Їх головною метою мав би стати захист територіальної цілісності і недоторканності кордонів України, які вона мала на час надання  їй гарантій безпеки  у 1994 році.

Такий крок є єдино можливим для відновлення системи міжнародного права, зруйнованої Росією у 2014 році. Нагадаю, що ця система оберігала мир, і не лише на нашому континенті, протягом 70 років після закінчення Другої світової війни. Доповнення меморандуму новою угодою зумовлено тим, що нинішній текст, повноцінного і чинного міжнародного договору, виявився для деяких політиків недостатнім для однозначного тлумачення і безумовного виконання. Що призвело до трагедії народу України, одинадцятирічної війни у Європі, руйнації всієї системи міжнародного права і домовленостей у сфері роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї.

Водночас, беручи до уваги вимоги Росії, які вона висувала напередодні вторгнення 2022 року, нова угода могла б підтвердити і де-факто чинний нейтральний статус України. Взяття нею зобов'язань вилучити зі своєї Конституції положення про вступ до НАТО. За процедурою, визначеною чинною Конституцією і законодавством України при паралельному пакетному і повному виконанні Росією її зобов'язань по гарантіям безпеки за Будапештським меморандумом і звільненні всієї території України.

Як компенсацією Україні за 11 років неспровокованої війни проти неї з боку Росії, а також за її згоду на активний нейтралітет і зобов'язання не вступати до НАТО, новим колективним гарантом її безпеки мало би стати саме НАТО. Альянс міг би приєднатись до країн‑підписантів і гарантів Будапештського меморандуму, підписавши додаткову до меморандуму угоду – для додаткового стримування Росії від її можливої нової агресії проти України.

Таким чином, Росія отримала б гарантії того, що інфраструктура  і війська НАТО не будуть розміщені на території України, а Україна отримала б від Альянсу, не вступаючи до нього, гарантії безпеки і захист в разі нової агресії проти неї. Із можливими паритетними зобов'язаннями України на підтримку НАТО в разі будь-якої агресії проти країн-членів Альянсу (https://blogs.pravda.com.ua/authors/smeshko/61cc88f72e5f8/).

По-друге, надання США Україні статусу головного стратегічного партнера поза НАТО – як визнання її визначного внеску у зміцнення обороноздатності США за рахунок добровільної ліквідації третього за величиною ядерного арсеналу у світі. Його стратегічний компонент, як відомо, був спрямований саме проти США. Потенційно він міг знищити наймогутнішу державу світу. Надання такого статусу мало б сприяти поглибленню  стратегічного партнерства США і України у важливій для неї військово-технічній сфері, допомогти в її переозброєнні і у відновленні виробництва критичних для оборони зразків військової техніки на базі сучасних технологій.

По-третє, підтвердження суверенного права України, як країни зі статусом активного нейтралітету, посилювати власну безпеку і оборону двосторонніми і багатосторонніми регіональними договорами, спрямованими на зміцнення регіонального і міжнародного миру. Зокрема -договорами з країнами ЄС і НАТО щодо захисту спільних європейських і демократичних  цінностей. На мій погляд, такі контури можливої мирної угоди залишаються актуальними на сьогоднішній день.

LD: Недотримання Росією Будапештського меморандуму підірвало довіру до міжнародних гарантій. На вашу думку, які уроки можна винести з цього для підвищення ефективності майбутніх угод про нерозповсюдження та роззброєння?

Ігор Смешко: Дякую за запитання. Ви абсолютно праві. Невиконання Будапештського меморандуму – це правова смерть не лише для чинного Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1968 р., але й для будь-яких інших нових домовленостей з нерозповсюдження і ядерного роззброєння. Хто із країн, які володіють ядерною зброєю чи на шляху до її створення, повторить досвід України? Також це кінець і світового лідерства США – як морального авторитету для народів, які прагнуть свободи та демократії, і як гаранта підписаних міжнародних домовленостей у сфері ядерного і звичайного роззброєння.

А також це – втрата віри у надійність і боєздатність НАТО. Боєздатність же вимірюються не лише деклараціями про готовність до оборони. Це ще й демонстрація рішучості і здатності органів військово-політичного управління до прийняття швидких і своєчасних рішень з її організації і ведення бойових дій. І особливо по застереженню потенційних агресорів проявом сили, а не провокуванням їх до агресії проявами слабкості.

Україна на практиці довела свою відданість міжнародній безпеці, стратегічній стабільності і ядерному роззброєнню. Вона вже здійснила безпрецедентний історичний крок у роззброєнні, позбувшись третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї. В історії людства ніхто більше не зробив такого вагомого внеску у світову безпеку – ні до України, ні після неї. Цим кроком Україна неймовірно посилила перш за все оборону США. Потенційно арсенал стратегічної ядерної зброї України міг зруйнувати найпотужнішу державу світу. У разі атаки надважкими українськими ракетами з півдня, понад Мексикою, оскільки там у США була відсутня ефективна протиракетна оборона.

Україна наважилась на такий крок з вірою у моральність лідера демократичного світу, який десятиліттями декларував свою відданість свободі народів, міжнародному праву  і демократії. На вимогу США було ліквідовано 176 надважких міжконтинентальних балістичних ракет і передано у Росію понад 6000 ядерних зарядів. Були знищені десятки стратегічних літаків-ракетоносців – найважчих у світі бомбардувальників  Ту-160 і Ту-95, яких Україна мала понад 40. Була ліквідована вся тактична ядерна зброя і десятки фронтових бомбардувальників Ту-22, також носіїв ядерної зброї.

Для США ліквідація цієї загрози заощадила американським платникам податків трильйони доларів на систему оборони і стримування. Це сталося за рахунок зниження безпеки і обороноздатності України. Це публічно визнав колишній президент США Білл Клінтон, за якого відбувалось ядерне роззброєння України. Україна позбулася власного арсеналу зброї стримування, вартість якого також складає сьогодні трильйони доларів – без будь якої реальної компенсації за це. Чи не є це зайвою ілюстрацією до слів, які приписують Генрі Кіссінджеру, про те, що бути ворогом Америки небезпечно, але бути її другом – смертельно небезпечно.

Тому очевидно, що ефективність будь-яких нових майбутніх угод у сфері роззброєння і нерозповсюдження ядерної зброї цілком залежатиме від виконання раніше підписаних. Перш за все, по відношенню до світового лідера за масштабами ядерного роззброєння – України, а отже – від виконання Будапештського меморандуму. А його невиконання, особливо демократичними країнами світу, є й ударом по іміджу усіх країн демократій.  А також – руйнацією всієї системи міжнародного права, яка базується  на  Віденській конвенції про право міжнародних договорів  від 1969 року.



Якщо не виконувати  положення Будапештського меморандуму, який був підписаний на основі Віденської конвенції і згідно з нею є повноцінним міжнародним договором, то на основі якого джерела міжнародного права можна підписувати будь-які нові міжнародні домовленості? Наприклад, той новий "меморандум", який президент Путін погодився підготувати на пропозицію президента Трампа для обговорення шляхів завершення війни.

А які гарантії того, що Росія  буде виконувати  цей новий "меморандум", якщо вона брутально порушила раніше підписаний – Будапештський? Невизнання нею чинності підписаного нею ж Будапештського меморандуму – це невизнання Віденської конвенції  і початок ери  брутальної сили, а не міжнародного права.

Нагадаю, що порушивши Будапештський меморандум і кордони України, Росія зруйнувала ще й Гельсінські угоди від 1975 р... Чим запустила "принцип доміно" щодо можливості руйнації всіх кордонів у Європі, встановлених після закінчення Другої світової війни. Неповернення України до її міжнародно визнаних кордонів рівнозначне визнанню Гельсінських угод черговою "картковою будівлею". Яку тепер може зруйнувати будь-яка країна стосовно свого сусіда – аби лиш була для цього сила.

Нарешті, невиконання Будапештського меморандуму дає Україні законне право вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Обидва договори є взаємопов'язаними і становлять для України єдине ціле. Повна назва Будапештського меморандуму – "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї". Ненадання Україні обіцяних їй гарантій безпеки є законною підставою для цього. Ще старовинне англосаксонське право визнавало, що кожна сторона угоди, яка надала власні послуги, має законне право на справедливу компенсацію за них. Немає гарантій – немає і зобов'язань з нерозповсюдження.

Таким чином, питання відновлення територіальної цілісності України є питанням, яке безпосередньо пов'язане з міжнародним режимом нерозповсюдження ядерної зброї, світової безпеки і подальшою долею процесу ядерного роззброєння. Вихід України з цього договору буде означати кінець його ефективної дії. Жодна країна світу більше не обміняє володіння чи можливість володіння ядерною зброєю на будь-які гарантії безпеки і не приєднається до договору про нерозповсюдження.

Оригінал французькою мовою: https://lediplomate.media/2025/08/grand-entretien-colonel-general-ihor-smechko-partie-1/roland-lombardi/monde/russie-et-ukraine/

Повний текст українською мовою: https://sylaichest.org/igor-smeshkostrategiya-vyzhyvannya-i-myru-yevropy-ta-rol-ukrayiny-interv%ca%bcyu-dlya-franczuzkogo-vydannya-le-diplomate-chastyna-1/

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.