1418 ДНІВ ВІЙНИ
"Я вважаю українців найкращими воїнами.
Український воїн вірний до смерті"
(Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний))
1418 днів тривала Велика Вітчизняна війна. І стільки ж днів триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну – 1418.
1418 днів Україна захищає не лише себе, а й усю Європу від ядерної імперської диктатури. Україна є кордоном Європи, на якому вирішується її доля у протистоянні із азійським авторитаризмом.
Українці і раніше, історично, боролися не лише за власну свободу. Ціною життя десятків мільйонів власного народу, Україна і раніше захищала свободу народів Європи, беручи на себе головний удар із боку сил цивілізаційного регресу. Які приходили в Європу не лише із Сходу, із Азії, але й часом народжувались всередині самої Європи у формі більшовизму і фашизму...
Завдяки внеску України у перемогу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні (1939-1945 рр.) було врятовано життя мільйонів – як інших європейських народів, так і американців. До відкриття у 1944 році західними союзниками Другого фронту у Європі українці вже три роки поспіль знищували кращі сили Вермахту, зменшуючи загрозу, у тому числі й для США, і тим самим зберігали життя і їхнім солдатам. До речі, завдяки 10 мільйонам загиблих українців, з яких 3 мільйони – у діючій армії, США уникали необхідності висаджуватись у Західній Європі до 1944 року. Історичним фактом є те, що саме на Східному фронті вели бої понад 70% німецьких дивізій, знищення яких, до чого суттєво доклалися українці, врятувало життя мільйонам на Заході, включно з американцями.
Україна була полем визначальних битв тієї війни: Київська оборонна операція (1941) відволікла основні сили Вермахту, спрямовані проти Москви у критичний момент її оборони; бої під Харковом (1941-1943) відволікли гітлерівські сили від інших стратегічних напрямів, а результат Сталінградської битви визначали українські резерви. Битва за Дніпро стала однією з найбільших у світовій історії (1943), а Корсунь-Шевченківська і Львівсько-Сандомирська операції (1944) забезпечили звільнення Центральної Європи і, разом із проривами силами чотирьох Українських фронтів, забезпечили вихід до Берліну та його взяття.
Боротьба із російським більшовизмом забрала життя десятків мільйонів українців. З точки зору світової історії жертви українців були не марні, вони зменшили потенціал просуванні більшовизму у Європі і світу. Але ціна для українського народу була жахливою. Геноцид народу України внаслідок створених більшовиками голодоморів забрали життя понад 2 мільйона українців, із 1921 по 1923 рр., біля 10 мільйонів із 1932 по 1933 рр. та біля 1 мільйона із 1946 по 1947 роки. До цього додайте багатомільйонні жертви Першої світової війни, революції і громадянської війни в Росії, десятиліть українських визвольних змагань в рамках нової більшовицької імперії, а також – сталінських репресій...
Про це британський дослідник Ланселот Лоутон попереджав у Лондоні ще перед початком Другої світової війни: "...Українська нацiя – це реальнiсть, яка має пiд собою принаймнi тисячу лiт автентичної iсторiї. Жоден народ не боровся так тяжко, як українцi, щоб утвердити свою незалежнiсть; українська земля наскрiзь просякнута кров'ю... Поневолювачi України добре подбали про те, щоб вона залишалася незнаною; вони заперечували навiть її iснування. Дуже важко уявити собi щось бiльш гiдне осуду, нiж замовчування народу, котрий за давнiм правом належить до родини європейських нацiй...Вiд вирiшення української проблеми буде залежати доля Європи" (виступ Ланселота Лоутона в примiщеннi Палати Громад парламенту Великої Британiї 29 травня 1935 р iз доповiддю "Українське питання").
(https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/04/7/34771/)
У 1935 році слова Ланселота Лоутона в стінах Британського парламенту не були почуті провідними державами світу. Розв'язана ж у 2014 році Росією війна проти України, де-факто, і у нашому столітті – поставила світ на межу Третьої світової війни. Із арсеналами ядерної зброї у противників, які здатні знищити життя на нашій Планеті...
Сучасна героїчна боротьба українського народу за захист європейських цінностей із другою, по ядерному потенціалу, євразійською державою є привидом замислитись про майбутнє нашого континенту. По суті, це боротьба за демократію проти авторитаризму.
Україна не раз приймала на себе удари із боку сил цивілізаційного регресу. Які були направлені не тільки проти неї. Сучасна війна Росії проти України це не лише спроба відновлення імперії. Принаймні минула радянська імперія, хоч на словах, але сповідувала "всесвітнє комуністичне братство пролетаріату". Нова націонал – шовіністична імперія в Росії, у разі її створення, не зупиниться лише на територіальних захопленнях в Україні.
Росія проголошує наразі своїм ворогом всю Європу і "колективний Захід". Які начебто є безпосередньою загрозою для неї. Та є перешкодою в будівництві "особливого російського світу" із його "власним цивілізаційним шляхом" із амбіціям на світове лідерство.
Україна, зупинивши масштабну війну, яка могла вийти за межі Східної Європи, є сьогодні щитом європейської безпеки. Безпрецедентні для Європи людські, економічні та ресурсні втрати поклав український народ на захист міжнародного правопорядку після Другої світової війни. Війська країн-членів НАТО не беруть участі у бойових діях – саме завдяки рішучому спротиву України. Кожний український солдат, який захищає лінію фронту, зменшує ризик прямої конфронтації НАТО з Росією.
Європейські лідери мають пам'ятати, що доля не лише Європи, але й всього Світу сьогодні залежать від долі України.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
