Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору
Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою. Обмеження інтернету у росії запроваджується запізно і його не вдається здійснити тотально, як і нав'язати державний месенджер "Макс". Очевидно, що проблеми з інтернетом виникли внаслідок планів мобілізації на війну значних обсягів "гарматного м'яса". Наявних ресурсів не вистачає, а мобілізація загрожує стабільності режиму.
Війна в Ірані не дала росії сподіваних бюджетних надходжень, зокрема, і через ефективні "кінетичні санкції" з бокуУкраїни. Хоча дефіцит нафти і газу, який виник внаслідок блокади Ормузької протоки, безумовно став черговим подарунком для путіна, йому таки довелося скликати на закриту зустріч великих підприємців зі списку "Форбс", де він зажадав від них негайно здавати валютні кошти на потреби війни. Підприємці погодилися. Перші внески вже надходять. При цьому прохання розблокувати інтернет, щоб припинити проблеми для бізнесу, путін ігнорував.
Додає рашистам натхнення те, що у Конгресі США офіційно прийняли парламентську делегацію державної думи з чотирьох осіб на чолі з відомим пропагандистом війни, "онуком Молотова-Рібентропа" В'ячеславом Ніконовим, який є одним з ідеологів рашизму. У зустрічі взяли участь конгресмени від обох партій. Її організатором виступила республіканська конгресвумен Анна Поліна Луна. Вона ініціює повне згортання американської допомоги Україні. Сам факт офіційної зустрічі конгресменів з міжнародними злочинцями свідчить, що не лише Дональд Трамп виступає за фактичне виправдання агресії росії проти України.
Тим часом, ця війна підсилила безпекову роль нашої країни, поширивши її, крім Європи, ще і на Близький Схід, про що додатково свідчить візит Володимира Зеленського до Саудівської Аравії і підписання безпекової угоди з цим Королівством.
Якби Д. Трамп не намагався домовитися з іранський режимом, той режим довго не протримається. Його падіння – питання максимум місяців. За ним – путінський режим... Буде весело, якщо раптом ці події відбудуться у зворотному порядку.
У дезінтеграції росії активно не зацікавлені країни Європи, США і Китай. ЄС готовий давати нам гроші на війну, при цьому не даючи перемогти. Д. Трамп, переконавшись, що примусити Україну до капітуляції, якою він прагне завершити війну, незабаром усунеться від посередництва в україно-російських перемовинах. ЄС не візьме на себе цієї ролі, а Китай недостатньо суб'єктний для неї. Отже перемовини, можна вважати, вже у глухому куті. Відтак доля війни вирішиться на полі бою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
