Давайте спілкуватися з міліцією, а не нападати на неї

Мій друг Діма Різниченко сьогодні отримав вирок за прославлене Єфремом Лукацьким (за участі навіть Нью Йорк Таймс) зіткнення з "Беркутом" під час мовних протестів. Суддя Інна Романишена дала йому рік умовно.

Слава Богу, що гарний хлопець загалом (і батько двох чарівних доньок зокрема) залишається на свободі. Але коли наступного разу псевдослідчим знадобиться виставити демонстрантів уголовніками – як це було на Податковому майдані, наприклад – за Діму хапатимуться насамперед.

Нам з цього треба зробити висновки. Мені здається, головний – протистояння з міліцію це:

1. Неефективно. Врешті-решт це 300 тисяч озброєних чоловіків.

2. Тупо. Більшість міліціонерів – такі самі жертви обставин, як і армія бесхребетних журналістів, чи крадійкуватих працівників ЖЕКів, чи просто пасивних громадян, яких серед нас більшість. Вони так само нещасні у цьому житті і як мінімум колись мріяли жити інакше. Особливо міліція громадської безпеки, яка не має стосунку до фабрикування чи розвалювання справ і переважно складається з нормальних хлопців. Прискати їх газом, бити – так само розумно, як зараз зайти в будь-яку поліклініку і накинутися на медсестер за участь в прогнилй дерибанній системі, яка колись називалася охорона здоров'я. Треба атакувати причини.

3. Є мрією режиму. Причини ж – це максимум сотня доволі пасіонарних мародерів, які захопили владу в країні. У тому числі право віддавати накази міліції. І нам, і міліції вигідно в них цю владу забрати. (У справжніх уламків міліції, до того ж, з багатьма мародерами старі рахунки). І про це треба з міліціонерами говорити. Бути знайомими. Домовлятися і не підводити один одного. Щоб коли момент "демародеризації" настане, міліція в гіршому випадку не заважала, а в кращому – допомагала своєму народу. Так вже було у 2004-ому.

І приклад маємо прямо зараз! Геніально мудра, відповідальна, просто зразкова поведінка "ультрас" Динамо на київських акціях за Павліченків. Хлопці, які є професійними бійцями, викликають вже не повагу – симпатію у міліціонерів з громадської безпеки. Приходьте наступного разу – самі побачите.

А Дімич хай сидить вдома і розвиває свій самобутній проект.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.