19 лютого 2013, 12:12

Для чого ми пхаємося в Київраду

О 14:00 – нова зустріч в Київраді. Депутати разом з чиновниками побачаться з активістами, які цього місяця взяли будинок штурмом. Мета – домовитися про вільний вхід усіх киян.

Це набагато важливіше, ніж ламання дверей і тим більше бійки з приватними охоронцями. Перша зустріч минулого тижня пройшла напрочуд конструктивно. Більшість присутніх, включно з усіма депутатами Київради (!) підтримали ідею, щоб людина показувала паспорт і... проходила в будинок, в якому за її гроші працюють її чиновники і її депутати. Думки поділилися лише на запитанні – що далі. Частини учасників робочої групи пропонує, щоб документи залишалися в охорони. Частина – щоб робилася копія. Ще частина – щоб просто записувалися дані відвідувачів, як це робиться в судах. Як на мене, будь-який механізм є прийнятним. Головне, щоб збереглася ідея: будь-який киянин та киянка, без перепустки, без запрошення, без "дозволу" посадовця мусить мати право його відвідати в робочий час.

Багато людей запитують – а навіщо це? Від "що я там забув" до "там будуть натовпи бажаючих в туалет".

На жаль, зараз громада міста має мало шансів змусити владу діяти в її інтересах. Звернення в кращому випадку перетворюються на футбол відписок. В суді владі Ви теж програєте. А до мітингів під стінами можновладці взагалі звикли. Десь з року 2009-го пишеться така невигідна суспільна угода "Ви собі мітингуйте, а ми далі будемо красти".

Інша справа – коли чиновник, депутат, міністр бачить людей, яких він обкрадає, у фізичній близькості до себе. Коли вони можуть прийти до нього в приймальню. Якщо він не реагуватиме – в кабінет. Тоді у посадовця буде два варіанти – або почати враховувати думку людей, або бути викинутим з цього кабінету.

Нашій владі потрібна така терапія. Черги ж стоятимуть до тих посадовців, які роками не вирішують біди киян. Якщо люди будуть плутати повноваження можновладців, це прекрасна нагода ці повноваження чітко розписати та вивісити на великому стенді. Можна навіть перед мерією, як в країнах з розвинутим суспільством. З телефонами та і-мейлами. Але тоді їх доведеться перевіряти.

І громадські туалети в центрі міста, до речі, мотив відновити з'явиться:).

Можливість громадянина прийти і напряму поспілкуватися з представником його місцевої влади – це просто нормально. Це будує нормальні відносини і нормальне відношення.

Альтернативу всі побачили вчора



Хто у владі не розуміє значення такого сценарію для себе, ось фото з другої серії



Давайте по-людські. Ми ж кияни.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як вдалося захистити свободу слова

Віктор Шокін, Генпрокурор часів Петра Порошенка, поставив мене перед складним вибором. Він отримав вердикт Київського апеляційного суду, що мої слова про його корумпованість у трирічної давнини інтерв'ю журналістці Тані Даниленко є наклепом...

Що спільного у долях Андрія Антоненка та Романа Протасевича

Обурення, співчуття, думка "а якщо так зроблять зі мною" – думаю, це реакція багатьох на випробування, які переживає зараз білоруський опозиціонер...

Хто ще у павутині Медведчука?

Наскільки можна зрозуміти, відкриті Генпрокуратурою та Службою безпеки України записи розмов Віктора Медведчука з російським віце-прем'єром Дмитром Козаком були зроблені ще у 2015 році...

Наступне завдання – очистити Вищу раду правосуддя

Шана Президенту України за згоду ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Важливо не зупинятися. Упирі, по яких вдарили подібні рішення, цього вже не забудуть...

Як посилити Україну напередодні можливого російського вторгнення

Голова ключового суду вже 10 місяців під слідством у справі про створення організованого злочинного угруповування з числа найвищих суддів і....

Шухевич – у нашому Пантеоні. Крапка. Усі суперечки – історикам

Роман Шухевич був талановитим спортсменом, успішним бізнесменом, але обрав шлях воїна. І створив найкращу за історію України повстанську армію...