2 жовтня 2013, 14:40

Поводяться як окупанти – хай почуваються як окупанти

Під Київрадою, коли танго з "Беркутом" припинилося, сльозогінний газ розсіявся, а автозаки – почали роз'їжджатися, до мене підійшла жінка і вразила в саме серце.

Вона сказала, що така Київрада нагадала їй дитинство. Їй було три роки, вона йшла з мамою по Хрещатику, і мама просила її не дивитися на солдатів вермахту, які охороняли будівлі окупаційної адміністрації.

Я сказав, що це неймовірно, схопив її за руку і потягнув дивитися на табличку, яка вцілила після кількох годин штовханини. Ми зробили їх вчора в офісі "Волі" і сьогодні розклеїли біля Київради.





Мені здається, зараз в Києві відбуваються дуже символічні речі.

По-перше, все більше людей усвідомлює, що немає ніякої влади, суду, міліції. Тим більше – місцевого самоврядування. Є мародери, в яких є обслуга. Разом вони нас грабують. І тільки ми можемо це припинити. Всі інші міркування – самообман. Треба собі чесно це сказати.

І сьогодні під Київрадою були вже не десятки, не сотні – більше тисячі киян. Порівняно з весною, коли пацюки самовпевнено скасували наше право їх не вибрати далі, це вже обнадіює.

І, по-друге, це вже дає результат. Лави "Беркуту" товстішають, пацюки приходять до зали засідань все раніше, але землі в Києві ділиться все менше. До сьогоднішнього дня взагалі був встановлений рекорд наших часів. Київрада 132 дня не крала землю. Завдяки справді невеликій кількості активних киян, опозиційних депутатів та їхніх однопартійців. Вітаю всіх, і приєднуйтеся, сусіди по місту.

А товстішання міліцейських лав все одно мародерів не врятує. "Беркут" сьогодні почали роздягати. В буквальному сенсі, розстебаючи липучки, після чого бронежилет просто спадав. Мені здається, це дуже по-київські. Не бити, не ображати, не валити не землю, а знімати бронежилет, зброю, одяг. Які за наші гроші купуються.

Приходьте наступного разу на школу місцевого самоврядування.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як вдалося захистити свободу слова

Віктор Шокін, Генпрокурор часів Петра Порошенка, поставив мене перед складним вибором. Він отримав вердикт Київського апеляційного суду, що мої слова про його корумпованість у трирічної давнини інтерв'ю журналістці Тані Даниленко є наклепом...

Що спільного у долях Андрія Антоненка та Романа Протасевича

Обурення, співчуття, думка "а якщо так зроблять зі мною" – думаю, це реакція багатьох на випробування, які переживає зараз білоруський опозиціонер...

Хто ще у павутині Медведчука?

Наскільки можна зрозуміти, відкриті Генпрокуратурою та Службою безпеки України записи розмов Віктора Медведчука з російським віце-прем'єром Дмитром Козаком були зроблені ще у 2015 році...

Наступне завдання – очистити Вищу раду правосуддя

Шана Президенту України за згоду ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Важливо не зупинятися. Упирі, по яких вдарили подібні рішення, цього вже не забудуть...

Як посилити Україну напередодні можливого російського вторгнення

Голова ключового суду вже 10 місяців під слідством у справі про створення організованого злочинного угруповування з числа найвищих суддів і....

Шухевич – у нашому Пантеоні. Крапка. Усі суперечки – історикам

Роман Шухевич був талановитим спортсменом, успішним бізнесменом, але обрав шлях воїна. І створив найкращу за історію України повстанську армію...