Як створиться рух Євромайдан та визначаться його справжні лідери
1. Про включення мене до "Ради "Майдану" дізнався з УП.
2. Щоб перемоги, треба зрозуміти, чому досі цього не відбулося.
3. Вигнати бандита можна коли: а) ми сформуємо реальні вуличні сили самооборони з реальними польовоми командирами, зв'язком та планами реального блокування органів влади та Межигір'я; б) коли серед нас з'являться люди, які зможуть переконливо показати офіцерам армії та внутрішніх військ їхнє місце в новій Україні, якщо вони перейдуть на бік народу.
4. Стояння на Майдані до цього не призведе. Цілодобовий табір мав сенс під час Вільнюського саміту, демонструючи нам, а також європейським журналістам, політикам та народам, як нас багато. Після розгону Євромайдану беркутівцями 30 листопада стало ясно, що стоячий табір для Януковича – насамперед зручна мішень.
5. Об'єднання Сходу та Заходу навколо ідеї підконтрольних посадовців, непідкупних суддів, міліціонерів, які берегтимуть нас, а не президента – зараз є метою "понад усе".
6. Справжній орган управління нашим рухом неможливо проголосити зі сцени. Його проголосять результати людей, які не опустять рук і продовжать діяти. Найуспішніші і стануть лідерами Євромайдану. Приклад прямо зараз подають Дмитро Булатов, Олексій Гриценко та Сергій Поярков, які разом з іншими автомайданівцями продовжують діяти в найбільш небезпечному напрямку.
7. Найважливіші справи зараз, де кожен з нас може себе проявити – це захист один одного від репресій, діалог зі Сходом та Півднем і творення вуличних сил самооборони.
Не забуваймо ключове, як на мене, гасло першого Євромайдану: влада – це ми.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.