Спасибі Януковичу і компанії за обкрадене дитинство! Заява громадських організацій.

Сьогодні В. Янукович зустрічався з малечею з нагоди Міжнародного Дня захисту дітей.

Найбільше бажання журналістів, що висвітлювали цю мегаподію, було запитати в президента: скільки можна "тирити" та скільки можна "зтирити" у дітей?

Як повідомляють самовидці події, формат роботи українських журналістів під час висвітлення рухів тіла українського президента сьогодні передбачав, власне, виключно споглядання цього тіла. Пряме право і обов'язок журналіста СТАВИТИ ЗАПИТАННЯ було проігноровано. Навмисно запрошені дітки сказали завчені слова – тіло усміхнулося і поїхало, напевно, у Межігір'я. На тому робота журналістів там завершилася.

А питання залишилися:

Хто дозволив забрати з будівництва діагностичного центру дитячої лікарні ОХМАТДИТ 200 млн грн. і перекинути їх на підготовку до футбольного чемпіонату?

Сам В. Янукович? Чи його син Олександр, будівельники котрого зводять цей діагностичний центр?

М. Азаров – прем'єр-міністр і голова януковичевої партії? Азаров також сьогодні бавився з дітками перед об'єктивами:



Про заначку повідомила і підказала, де взяти 200 млн на футбол Раїса Богатирьова – мати двох дітей, мінстір охорони здоров'я?

Б. Колесников, якому на підготовку до спортивних розваг катастрофічно не вистачало 200 млн?

Ще є питання до міністра фінансів Ю. Колобова: якщо вже забракло на те нещасне ЕВРО, а поцупили в дітей? Чому покрили футбольний дефіцит не з видатків на утримання АП, КМ, ВР та інших органів, куди виділені мільярди?

І питання до нас всих: а скільки ми ще це будемо терпіти? І журналісти зокрема...

ЗАЯВА

громадських організацій з приводу прямого ігнорування урядом ПРАВ ДІТЕЙ в Україні.

Сьогодні, у Міжнародний день захисту дітей, ми змушені констатувати, що українська держава не гарантує основних прав дітей – прав на медичне забезпечення, і, зрештою, права на життя.

Напередодні 1 червня Кабінет Міністрів ухвалив рішення передати 200 млн грн, які були передбачені на будівництво лікувально-діагностичного комплексу дитячої лікарні "Охматдит", на Євро-2012. Це черговий випадок, коли українські чиновники демонструють, що футбол для них важливіший за здоров'я та життя маленьких українців.

Згідно з постановою уряду N443 від 21 травня, відповідні зміни внесено в додатки до державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. В додатках до постанови передбачено скоротити фінансування "Охматдиту" 2012 року на 349 млн гривень – із 399 млн до 50 млн гривень, тоді як держпрограму з підготовки та проведення ЧЄ збільшили на 349 мільйонів, довівши загальну суму, яку українці заплатили за Євро 2012 до 20 мільярдів 801 мільйона гривень.

Лише 8 місяців тому прем'єр-міністр Микола Азаров обіцяв реконструювати Охматдит та забезпечити столицю сучасною дитячою лікарнею європейського рівня. Він зазначив, що у 2012 році для цього буде виділено 900 млн. грн, аби у жорсткі терміни побудувати корпус для пересадки кісткового мозку та онкогематології. Повна реконструкція мала завершити у 2013 році, тоді як вже зараз будівництво фактично припинено, а важка техніка для відділення онкогематотології, яка має бути встановлена на етапі будівництва, не закуплена.

Чимало українців покладали великі надії на ці обіцянки пана Азарова, адже у реконструйованому корпусі передбачалося створення єдиного в Україні відділення, де можливо було б проводити трансплантацію кісткового мозку хворим від нерідного донора. Пересадка кісткового мозку від нерідних донорів проводиться в усій Європі, крім України й Молдови. В Німеччині такі операції роблять у 38 клініках і майже сотні відділень, у Польщі – в 17 клініках, в Росії – у чотирьох. Для українських дітей пересадка кісткового мозку в Білорусі коштує біля 200 тисяч доларів, у Західній Європі – в півтора-два рази дорожче. Українському бюджету кожна така операція разом з підготовкою й реабілітацією обійдеться в середньому в 100 тисяч гривень, тобто в десять разів дешевше, ніж оплата лікування за кордоном.

Ми вважаємо цинізмом, коли в державі знаходиться майже 21 мільярд гривень на футбол, що триватиме місяць, і не знаходиться 900 мільйонів на лікарню, де можна врятувати сотні та тисячі дитячих життів. Пряма відповідальність за це лежить на чиновниках, які в таких спосіб розподіляють гроші українських платників податків.

Ми вимагаємо, аби прем'єр-міністр Азаров та міністр охорони здоров'я Богатирьова публічно пояснили українцям причини гальмування реконструкції Охматдиту та чітко пояснили, коли і за які кошти буде завершене будівництво. Ми вимагаємо, аби з цього приводу публічно висловився гарант Конституції Президент Віктор Янукович та Уповноважений з прав дитини Юрій Павленко. Переконані, ця тема значно важливіша для людей, аніж спортивні пристрасті, бо йдеться про найважливіше – дитячі життя.

Від Громадських організацій підписалися:

Громадська кампанія "Наші діти" Ганна Гопко

Інститут масової інформації Вікторія Сюмар

САМ (Самоврядна альтернативна мережа) Оксана Романюк, член медійної ради при Охматдиті

Рух добровольців "Простір свободи" Тарас Пушкар

Центр політичних студій та аналітики Віктор Таран

Центр UA Світлана Заліщук

Центр Громадянських Свобод Олександра Матвійчук

БФ "Дорадча рада спільнот з питань доступу до лікування в Україні" (ЮКАБ) Ольга Стефанишина

Всеукраїнський благодійний фонд "Запорука" Оніпко Наталія

Регіональний центр громадянського представництва "Життя" Андрій Скіпальський

Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильников

Громадянська служба "Свідомо" Маша Землянська

Всеукраїнська профспілка "Народна солідарність" Олексій Кляшторний

Центр близькосхідних досліджень Ігор Семиволос

Центр правових та політичних досліджень "Сім" Лідія Тополевська

Проект "Київ без тютюнового диму", журналістка Олена Дуб

Рух "Стоп цензурі!", журналістка Наталя Соколенко

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.