Журналісти – політикам: Ми тут господарі! Про особливості спілкування преси й влади в Німеччині
У німецьких журналістів в Берліні є спеціальна кімната для допиту...політиків. Регулярного допиту. Тричі на тиждень: в понеділок, середу і п'ятницю. З ранку і до...останнього запитання, яке виникне у журналістів до урядовців.
Журналістська "катівня" політиків – це прес-зала. Знаходиться неподалік урядових установ в орендованому приміщенні. Винаймає його громадська організація "Федеральна прес-конференція".
Ця організація була заснована 1949 року самими журналістами і ними ж фінансується. До цієї прес-зали журналісти самі запрошують (точніше буде сказати – викликають) урядовців, очільників міністерств, або їхніх речників. Тричі на тиждень на 9 ранку у залі як Отче Наш сидять представники всих міністерств. І журналісти ставлять їм будь-які запитання. Коли я разом з колегами з України зайшла в цю залу, звітував речник Ангели Меркель (в минулому популярний ведучий теленовин Зіберт) і ще восьмеро речників міністерств.
Якщо журналістам не подобаються відповіді – вони влаштовують демарші. Коли трапився скандал із дисертацією міністр оборони Німеччини (випливли факти про плагіат в його науковій праці) міністр прислав дозали "Федеральної пре-конференції" свого речника. Однак той сказав журналістам, що не може сказати нічого про дисертацію свого шефа, бо зараз в міністр дає прес-конференцію для запрошених журналістів на цю тему у приміщенні військового відомства. Журналісти обурилися і всі разом залишили прес-залу. Міністр, до речі, за кілька день по тому подав у відставку.
Регулярно за планом (двічі на рік), або у критичних для Німеччини ситуаціях в залі "Федеральної прес-конференції" з'являється і сам канцлер.Нині – канцлерка Меркель.
Вона особисто тримає удар до останнього словесного "списа" від журналістів. Такі правила встановили журналісти.
Україна – не Німеччина. Нашу країну тиждень колотить через вибори – президент ані пари з уст. Ні, він не хворий (принаймні, в прямому – фізіологічному – сенсі). На його сайті з'являються новини про робочі будні Януковича. І сміх, і гріх. Ось підбірка того, що зробив президент протягом останнього буремного тижня: Янукович привітав хліборобів Чернігівщини із намолотом 2 млн т зернових, вислови співчуття жертвам буревію Сенді у США, підписав Угоду про вільну торгівлю із Чорногорією. Плідний тижень...
Смішно, що про українські вибори висловилися закордонні впливові політики, деякі вже й двічі, а президент України – мовчить.
Я розумію, що Янукович не вийде на прес-конференцію найближчим часом. Тим більше на таку, як змушена ходити його колега Ангела Меркель – до останнього запитання журналіста. Але сама форма спілкування ЗМІ й влади, як на мене, дуже цікава. Колеги, а давайте створимо подібну організацію, орендуємо залу десь у центрі і будемо викликати на "килим" й наших урядовців. Хай зараз ці не ходитимуть. Але ж правління Януковича не може бути вічним!
Хто підтримує ідею, пишіть мені на адресу: sokol-n@ukr.net
P.S. Щороку "Федеральна прес-конференція" проводить Новорічний бал журналістів і політиків. На бал запрошують політиків, депутатів, урядовців і їхніх речників.
Танці відкриває президент Німеччини – він запрошує дружину голови правління "Федеральної прес-конференції", а голова правління "Федеральної прес-конференції" запрошує першу леді – дружину президента Німеччини. Квитки – дорогі. Частина суми йде на створення вишуканої атмосфери балу, решту журналісти й політики віддають на благодійність.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
