Як депутат з Одеської області та його родичі стали власниками Біличанського лісу
Сьогодні Голова Верховної Ради оголосив про створення міжфракційного депутатського об'єднання "За зберження Біличанського лісу".
Тим часом активісти разом із журналістами продовжують аналіз прізвищ тих, кому насправді дістались ділянки в скандальному Біличанському лісі.
З-поміж інших прізвищ, вдалось у пошуковиках розшукати доволі рідкісне – Голембієвський. На сайті Балтської районної ради він значиться як депутат.
Яким чином депутат районної ради Одеської області дізнався про роздачу ділянок у 2008 році й написав заяву, коли самі коцюбинчани про це не знали?
"По просьбі человєка писав – Новікова з Вінниці, наш далекий родич. Тут багато таких як ми – півсела. Багато в селі понаписувало заяв. Ніхто не знав що противозаконно. Ми написали довіреність, а як там діло – ми не знаємо," – пояснює, як став власником 15соток лісу депутат Балтської селищної Одеської області Станіслав Голембієвський.
Заяву на землю написали дружина депутата та його рідний син Дмитро, який став власником 15 соток на міфічній вулиці Молодіжній.
З слів Голембієвського вони не отримали ніякого зиску, але й досі їм приходять різні папірці, ймовірно позови чи повістки.
Він і дружина отримали теж по 15 соток рекреаційного ресурсу держави на не менш міфічній вулиці – Зеленій. Але хто є власником зараз – невідомо, бо, які і студенти Дніпропетровська ці люди стверджують, що написали на когось довіреності.
Його односельчани з Одеської області Міхполь Ольга Володимирівна та Міхполь Григорій Павлович теж написали заяви на землю в київському лісі й виявились вчасно проінформованими щодо роздачі землі, бо Коцюбинчани дізнались про те, що їхня влада щедра на ділянки лише після дерибану у 2009 році.
У цей час на депутата з Одеської області й його родичів вже були оформлені ділянки.
Активісти продовжують аналізувати список з 501 особи, яким у 2008 році крадькома селищна рада Коцюбинського роздери банила ділянки.
Раніше ми вже писали про те, як ділянки оформлювались на підставних осіб Дніпропетровської області. В довірливих студентів видурювали копії їхніх паспортів та ідентифікаційних й хтось скористався їхнім правом отримати по 15 соток. Відповідно більше безкоштовно ці люди від держави нічого не отримають.
Завдяки джерелам правоохоронних органів вдалося підтвердити поодинокі випадки розслідувань.
Виявляється,влада селища з-поміж 501 ділянки наділила мешканців Дніпропетровська рекреаційним ресурсом країни. Таких у Дніпропетровській області виявилось понад 200. Це майже половина всіх родерибанених ділянок.
Слідчий СВ Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області у своїй постанові зазначив, що заяви громадян були надруковані невстановленою особою, підписи були нею ж підроблені та зареєстровані в селищній раді за вказівкою селищного голови Садовського.
Коцюбинська ж влада продовжує займатися окозамилюванням й хоче переконати односельчан, що дбає за них й виставляє владу Києва, яка вже погодилась своїм рішенням створити в Біличанському лісі Національний парк, в особі нещадного ворога.
Щоправда під час дерибану 501 ділянки депутати Коцюбинського не задавались питанням, чому віддають близько 70 ділянок киянам, а не коцюбинчанам, це тепер, щоб уникнути відповідальності, вони розповідатимуть людям про те, що і вони якось, колись, десь отримають землю.
Але люди в це вже не вірять й підтримують позицію активістів створити Національний парк.
Яка ж квота припала під час дерибану 2008 року на Коцюбинське? Близько 80 ділянок.
Звісно, варто проаналізувати, хто їх отримав. Депутатський корпус налічує близько 30 осіб.Їхні родичі й близькі люди. Дуже великою була квота Старовойта Андрія, який перший вирубав ділянку з лісом, проголосив себе монахом шаолінь й має тепер свою пагоду в лісі, який має належати громаді.
Квота Старовойта складала щонайменше 5 людей.
Решта ділянок оформили на мешканців Вінницької, Житомирської, Київської (не смт. Коцюбинське),Черкаської та Запоріжської областей.
Тому, коли влада селища каже про те, що думає про громаду – вона цинічно говорить неправду й захищає свій інтерес – свої ділянки й прикриває дери банників, які стоять за цим дерибаном на рівні Київскої області.
"На останній сесії селищної ради депутати знову проголосували за дерибан лісу. Фактично вони затвердили зону забудови й замість лісу бачать будинки понад 20 поверхів, де мають мешкати7 тисяч людей. І при цьому депутати пропонують, щоб забудовники побудували два дитсадки на пару сотень місць. У 7 тисяч людей буде дітей значно більше ніж кілька сотень, тому всі вони будуть претендувати на інфраструктуру селища, де з 4дитсадків через невміле управління й так залишилось 2 дитсадки," – говорить Олексій Туровський, помічник народного депутата Вячеслава Кутового.
Помічник депутата наголошує, що зараз в селищі понад півтисячі дітей не забезпечені місцем в дитячому садочку. Він також акцентує увагу на тому, що дітям нових мешканців треба буде ставати на облік до лікарів і це при тому, що існування лікарні у селищі і так під загрозою зникнення через реформу
"Більше того, дивує той факт, що депутати у своєму рішенні довірили вирішувати долю лісу комунальному підприємству, про яке на даний момент нічого не відомо.Хто є його керівником? Вся комунальна власність – це власність громади, а долю її вирішують окремі депутати й передають підприємству, яке невідомо коли створене. Нами підготовлене звернення народного депутата на селищного голову,щоб отримати інформацію, що це за комунальне підприємство, хто є його засновником і хто ним керує. Дивує, що депутати ради, проголосували за те, щоб якесь КП вирішило долю лісу, але навіть не поцікавились, що це за комунальне підприємство," – додає Туровський.
Поки триває запекла боротьба між дерибанниками й правоохоронними органами, прокуратура Київської області в судах відстоює рекреаційний ресурс держави, подаючи сотні позовів проти незаконних рішень.
Перед нашими очами у лавах прокуратури відбувається нечуваний прогрес з моменту проголошення незалежности України. До Ірпінського міського суду захищати рекреаційний ресурс держави в інтересах України сьогодні прийшов особисто прокурор Київської області – Михайло Витязь.
"Позиція прокуратури в цьому питанні принципова – земля, що незаконно вилучена з державної власності, має бути повернута державі. Компромісів у цьому питанні не буде. Прокуратура встановила, що більше 60 га земель Біличанського лісу роздано юридичним та фізичним особам з порушенням земельного та містобудівного законодавства. Позови, які зараз розглядаються у суді, заявлені з однією метою- усунути порушення законодавства України, допущені Коцюбинською селищною радою, ліс повернути державі.Інших варіантів не буде," – стверджує прокурор Київської області Михайло Витязь.
Михайло Витязь приїхав на судове засідання, на яке сьогодні не з'явився відповідач – підставна особа з Дніпропетровської області.
Як стало відомо, що в Ірпінському суді вже прийняли два рішення, якими скасували перший акт права власності на землю та реєстрацію кооперативу "Біличанка".
Але попереду ще сотні судів і не одна інстанція.
Президенту під силу поставити крапку у 5-літній війні за збереження Біличанського лісу. Зараз голова міжфракційного депутатського об'єднання "За збереження Біличанського лісу" Вячеслав Кутовий та близько 50 депутатів, що представляють різні політичні сили, готують відповідне звернення до гаранта з метою негайного надання Біличанському лісу природоохоронного статусу – національного парку.
Ми всі чекаємо на указ, який зупинить безпрецедентний і зухвалий дерибан місцевої влади селищ Коцюбинське та Гостомель, за яким, як нам повідомили наші джерела, стоять чиновники обласного рівня – заступник голови КОДА та заслужений юрист України Андрій Спаський та депутат облради Вадим Башун.
Наші джерела стверджують, що ділянки від підставних перейшли до депутатів облради попередньої та цієї каденції. Тут є чимало як опозиційних, так і провладних "слуг народу".
Не можна допустити, щоб кілька обласних чиновників відверто нівелювали знакове доручення президента.
Залишається сподіватися, що і Віктор Янукович, і Анатолій Присяжнюк знайдуть управу на людей, які підставляють все керівництво області й відверто нівелюють доручення президента України.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
