Читаємо УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ між Україною та ЄС. Чи зіпсують нам європейські компанії воду, землю і повітря?

Ще за часів Ющенка-Тимошенко українська влада зобов'язалася перед своїми європейськими партнерами системно розповідати своїм громадян про цінності, механізми Європейського Союзу та вигоди Євроінтеграції для України. Було навіть затверджено ПРОГРАМУ інформування громадськості прро Євроінтеграцію до 2017 року". Гроші на цю програму не виділяли жодного разу. Цього року уряд, кажучи бюрокртичною мовою, ще й понизив рівень чи статус своїх зобов'язань і ухвалив замість ПРОГРАМИ КОНЦЕПЦІЮ, Різниця в тому, що ПРОГРАМУ слід було би виконувати, а КОНЦЕПЦІЯ – це лише привід для роздумів. А простіше кажучи, КОНЦЕПЦІЯ – це відписка. Тому крім дуже загальних фраз про статегічний напрямок руху України до ЄС (що теж потрібно, а часом і приємно чути, особливо з уст уродженця російського міста Калуга Миколи Азарова:)), нічого змістовного не вимовляється, не друкується урядом.

То ж давайте самі прочитаємо цю Угоду. Текст англійською мовою вже давно "гуляє" в Мережі, а у фейсбуціу вільному доступі (принаймні, для мене) є експерти, що працювали над Угодою:), що готові допомогти розтлумачити незрозумілі спершу тези.

Отже, частина УГОДИ про ДОВКІЛЛЯ.

Що кажуть євроскептики? – Україна стане звалищем для небезпечного сміття, базою для шкідливого виробництва, куди країни-члени ЄС переноситимуть зі своєї території шкідливі виробництва. А наші шкідливі виробництва ЄС вимагатиме негайно закрити. І, взагалі, всі ці європейські примхи в екологічній політиці дуже дорогі, витратні для підприємтсв, тому й самі європейські бізнесмени невдовлені вимогами і чинять спротив екологічним вимогам європейських урядників.

Що ж нас очікує насправді?

Українським перемовникам, насправді, вдалося домовитися про дуже хороші умови щодо захисту довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Там виписано кілька позитивних зобов'язань для України:

1. Український уряд має забезпечити, щоби всі рішення, що стосуються довкілля, ухвалювалися місцевою владою, бізнесменами тільки після обговорень з населенням – громадою.

Фактично, буде потрібно запровадити на практиці те, що вже є в українських законах: будь-які проекти, що можуть нанести шкоду довкіллю, реалізовуються тільки після консультацій із громадою. Мета таких обговорень – не переконати у необхідності побудови чогось ризикованого для довкілля, а проінформувати, зокрема і про те, що влада провела розрахунки всіх ризиків, має план ліквідації позаштатних ситуацій, а також для того, щоби всі зацікавлені групи могли висловилися з проблеми. Тобто, наносити шкоду довкіллю треба свідомо, з планом А і Б, якщо щось піде не так, то влада і громада знатимуть, як діяти.

2. Українська влада зобов'язується поліпшитити якість повітря.

Перший крок – запровадити жорсткий моніторинг якості повітря. Це вже робить Укргідрометцентр. Але Угода про Асоціацію вимагає змінити метод замірювання – замірювати частіше. А ще розширити перелік шкідливих речовин, що потрапляють під моніторинг. (Тобто, зараз ряд шкідливих речовин навіть не фіксується!) Уряду потрібно буде розробити плани з поступового зменшення шкідливих викидів і поліпшення якості повітря. План складають відповідні українські органи, без жодних вказівок від ЄС. Відомства ЄС надають лише консультації, технічну допомогу. Вимоги закрити шкідливі підприємства в Угоді нема!

3. Робота із сміттєзвалищами.

Україна обіцяє в Угоді, що всі сміттєзвалища мають бути паспортизовані, для кожного такого об'єкту буде розроблено план рекультивації, щоб нейтралізувати утворення токсинів і відновити родючість ґрунтів. У нас на папері це вже прописано, але затверджені нормативи виконуються лише нових сміттєзвалищах. А на старі, що існували на момент ухвалення нормативних актів, а також на стихійні звалища ці вимоги не поширюються. Але Угода зобов'язує українську владу так само суворо обліковувати і доглядати і старі, і стихійні звалища.

4. Зменшення промислового забруднення

За Угодою, українські підприємства самі аналізуватимуть ризики своєї діяльності, обиратимуть оптимальний спосіб зменшення шкідливого впливу на довкілля, розроблятимуть і презентуватимуть свої плани відповідним контролюючим українським! органам, а держава лише стежитиме за виконанням робіт.

5. Україна сама визначає швидкість екологічних реформ

Угода про асоціацію передбачає, що ми самі визначаємо час та тривалість проведення реформ для поліпшення екологічної ситуації. Українському уряду і бізнесменам не потрібно буде негайно вкладати величезні кошти у модернізацію підприємств або закривати заводи.

6. Заборона "екологічного демпінгу"

(Це мене найбільше вразило:))

В частині угоди про створення Зони вільної торгівлі є розділ про торгівлю й сталий розвиток. У ньому йдеться про те, що сторони не будуть заохочувати інвестиції (у побудову шкідливих заводів в Україні чи перенесенняри виробництв з ЄС до нас), поступаючись вимогами Угоди у частині захисту довкілля. Тобто "екологічний демпінг", принаймні, з-боку європейських бізнесменів, не допускається!

Отже, угода спонукає Україну ефективніше організувати державну політику щодо збереження природи, поліпшення якості повітря і води. ЄС не вимагатиме щось зробити у жортско визнаені терміни, а лише оцінюватиме наш поступу цьому напрямку, а також надаватиме посильну підтримку українській стороні. Угода не містить загрози для економіки українських підприємств – не вимагає негайно закрити чи модернізувати заводи. Угода дає шанс, дає технології і навіть філлософію:) того, як нам привести виробництво до європейських екологічних стандартів. Адже безпечне довкілля – це те, від чого виграють усі: і ми, і наші сусіди.

P.S. Величезне прохання: прочитайте це своїм батьками, дідусям і бабусям, особливо тим, що живуть на Схід від Дніпра і чують лише пропаганду про дешевий газ Митного Союзу) Хай порівняють концепції МС і ЄС:)

P.P.S. Далі буде))) про зміст Угоди ще

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.