28 січня 2016, 18:04

Парламент з Президентом зазіхнули на Конституцію. Чи захистить її Конституційний Суд?

Що відбувається нині з конституційним процесом? Якщо коротко: народні депутати з президентом виготовили конституційні "граблі" імені Януковича і занесли їх до Конституційного Суду.

Детальніше – у коментарі очільниці напрямку конституційного права Центру політико-правових реформ і однієї з ініціаторок всеукраїнської кампанії "#Конституція" Юлії Кириченко.

Від себе додам: не треба "скіглити", треба ставити владу у рамки, визначені Конституцією. Про право на це і обов"язок розповідають учасники кампанії #КонституціЯ, приєднуйтеся! Що треба зробити, напевно, найперше, змінити порядок призначення суддів Конституційного Суду. Зараз вони з"являються як Пилип з конопель – просто оппа! і Указ Президента про призначення суддуєю КСУ, в парламенті хоч проект документу з прізвищами перед голосуванням оприлюднюють, але цього недостатньо. Має відбуватися публічна дикусія щодо кандидатів на суддів Конституційного Суду, відтак буде довіра до рішень КСУ. До речі, завтрашнє засідання Конституційного Суду на тему тлумачення норми що є наступною черговою сесію анонсоване кокетливо як "письмове засідання" – насправді це засідання у закритому режимі.





Отже, коментар Юлії Кириченко:


29 січня КСУ почне розгляд справи за поданням 51 народного депутата, що просять розтлумачити положенням "на наступній черговій сесії Верховної Ради України", яке міститься у статті 155 Конституції.

Напередодні, 28 січня народні депутати проголосували за зміни у свій Регламент, щоб дозволити собі розглядати на наступній сесії проект змін до Конституції (децентралізація), який був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього схвалення. Президент Порошенко підписав закон в рекордні терміни – через кілька годин після його прийняття.



Вибіркова оперативність Конституційного Суду


Конституційний Суд не може вже більше року захистити Основний Закон – визнати неконституційним Закон "Про всеукраїнський референдум", який встановлює неконституційний порядок зміни Конституції.

Ще 1 грудня 2014 року народні депутати звернулися до КСУ із відповідним поданням. Але Суд не спромігся навіть почати розгляд цієї справи. В той час Суд з блискавичною швидкістю (за пару днів) відкриває провадження та починає розгляд справи, в якій нема потреби.

Конституційний Суд вирішив тлумачити те, що вже сам розтлумачив раніше

В момент, коли закінчується сесія, на якій Парламент має право прийняти конституційні зміни щодо децентралізації, влада перестала розуміти, що таке "чергова наступна сесія" Парламенту. При цьому у попередній практиці внесення змін до Конституції та правових позиціях Конституційного Суду положення статті 155 Конституції завжди розумілися однозначно.

У Рішенні від 17 жовтня 2002 р. (справа N1-6/2002) Конституційний Суд звертав увагу, що "з сесійним характером роботи Верховної Ради України Конституція України пов'язує й певні особливості здійснення її повноважень... Питання про внесення змін до Конституції України має бути розглянуте і вирішене на двох чергових сесіях Верховної Ради України послідовно (стаття 155 Конституції України) " (п. 3 мотивувальної частини Рішення).



"Нерозуміння" Конституції не заважає депутатам переписувати конституційні процедури в Регламенті ВР


"Нерозуміння" конституційної процедури зміни Конституції не завадило 28 січня народним депутатам додати нові норми до Регламенту, які деталізують конституційну процедуру зміни Конституції. І за день до початку розгляду справи у КСУ, депутати самі собі розтлумачили у Регламенті ВР, що "наступна чергова сесія Парламенту – це через одну сесію". Мабуть, коли буде закінчуватися четверта сесія Парламенту, отримаємо нові положення Регламенту ВРУ, що наступна чергова сесія Парламенту – це через дві сесії.



В Конституційному Суді зараз "граблі" Януковича


Маємо надію, що Президент, Парламент та Конституційний Суд розуміє наслідки чергової зміни Конституції у неконституційний спосіб. Нагадаємо, що президента, який змінив за допомогою Конституційного Суду Конституцію України у неконституційний спосіб, вже нема в країні. На жаль, на сьогодні залишаються на своїх посадах судді Конституційного Суду, що вчинили цей злочин.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Навіщо Гетманцев через акцизи підставив МВФ?

У це знову важко повірити, але під час війни влада продовжує вперто просувати знижку на акцизи для так званих айкосів і тим самим намагається позбавити бюджет 3 млрд гривень тільки у 2025 році! Але цього разу у лобіювання корисливих інтересів тютюнових компаній втягнули МВФ...

Ухвалений закон про Рахункову палату – це НЕ перемога! Соромно за депутата-''опозиціонера'' Железняка і журналістів.

Верховна Рада 30 жовтня ухвалила законопроєкт N10044-Д про Рахункову палату. Не вірте переможним реляціям влади, деяких представників опозиції, зокрема, Ярослава Железняка із фракції "Голос", і компліментарним заголовкам ЗМІ! Це не перемога! Це законодавчо закріплене захоплення інституції, яка мала би чесно і принципово рахувати гроші державного бюджету і міжнародну фінансову допомогу...

Радники, як в ОП, при космічних зарплатах. ДефектN2 законопроєкту про ''реформу'' Рахункової палати

Почнемо із зарплат, які законопроєкт N10044-д про нібито реформу Рахункової палати: народні депутати проявляють велику щедрість і пропонують встановити такі виплати: Голова РП – 55 прожиткових мінімумів – зараз це 160 тис грн на місяць + доплати, зокрема за доступ до держтаємниці + премія 30% від окладу, за спеціальне звання для державних аудиторів = приблизно 300 тис грн на місяць! 
Заступник Голови – 50 прожиткових мінімумів, це 146 тис грн + і ті ж доплати, инший член РП – 48 прожиткових мінімумів, це 140 тис грн на місяць + доплати...

Стратегічні дефекти законопроєкту про реформу Рахункової палати. Дефект N1.

"Рахункова палата – це наші очі", – сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики Зміст нашої подальшої розмови про законопроєкт 10044-д про реформу Рахункової палати, що його ухвалено 19 вересня 2024 р...

Український інститут майбутнього проти майбутнього України і ЗА підтримку міжнародного спонсора війни. За кого будуть народні депутати?

На 4 червня заплановано важливе голосування – з тих, які журналісти аналізують поіменно. Мова про підвищення податків на тютюнові вироби. Законопроект N11090, ініційований Міністерством фінансів і підтриманий податковим комітетом Данила Гетманцева, вже рекомендований на розгляд парламенту...

Міністр фінансів Марченко і нардеп Слуг Устенко хочуть підвищити ставки податків для всіх, а для продавців ТВЕНів (айкосів) знизити. Ціна питання = 1 Patriot

В Україні з 2021 року роки діють однакові ставки податку (акцизу) на сигарети та ТВЕНи (в народі їх називають айкосами, бо 80% українського ринку пристроїв для електричного нагрівання тютюну належить компанії Philip Morris, що виготовляє ці iqos)...