Як подальша доля Криму і Донбасу опинилася в руках Конституційного Суду України?
Коротка хронологія подій:
2011 – Віктор Медведчук накриває всі міста рекламою з ідеєю проведення референдуму, зокрема, про федералізацію України.
2012, 6 листопада – Верховна у Рада за присутності у залі близкь 50 депутатів (зйомки 5-го каналу) ухвалює Закон "Про всеукраїнський референдум" (ухвалює текст першого читання, хоча депутати підготували близько тисячі поправок до другого читання): дає право без парламенту в непрозорий спосіб змінювати Конституцію, закони, териорію України – будь-що. Без контролб з-боку опозиції і ЗМІ.
2013 – Венеційська комісія робить висновок, що цей закон не відповідає європейським стандартам;
2014, 1 грудня – новообрані народні депутати звертаються до Конституційного Суду з поданням, де просять відпивісти, чи відповідає чинний Закон "Про всеукраїнський референдум" Конституції України. (Провадження у КСУ відкрито з ініціативи судді Конститтуційного Суду Петра Стецюка).
2015, червень – у Верховній Раді зареєстровано нову редакцію закону про всеукраїнський референдум, який написали експерти Коаліції "За чесний референдум" за європейськими стандартами і рекомендаціями Венеційсько Комісії. Верховна Рада отримує можливість ухвалити новий закон і тим скасувати закон про референдум від Януковича і Медведчука. АЛЕ! Голова профільного Комітету ВР Руслан Князевич (фракція БПП) не робить НІЧОГО, щоби розглянути законопроект.
2016, 24 березня, 10.00 – після затягування протягом цілого року Конституційни Суд розпочне розгляд відповідності Закону "Про всеукраїнський референдум" (Закону Януковича-Медведчука).
Головуючий суддя – Михайло Гультай
Експерти "За чесний референдум" писали багато про неконституційні норми цього дітища Януковича-Медведчука. Як влучно сказала експертка Світлана Конончук: цей закон забезпечує народовладдя за викликом.
Я напишу про нові загрози того, якщо судді КСУ не побачать проблем і залишать теперішній Закон "Про всеукраїнський референдум" у силі, які вчора на зустрічі із журналістами озвучили Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ, Євген Радченко, Інтерньюз-Україна та Світлана Заліщук, народна депутатка, співавторка подання народних депутатів до Конституційного суду щодо закону про референдум.
Особливо цікаво буде вимушеним переселенцям з Криму і Донбасу. Будье готові, що у разі застосування цього закону, якщо КСУ не визнає його неконституційним, Крим може назавжди бути "подарованим" Росії, а Донбас отримає "особливий порядок самоврядування".
Як? Дуже просто: якщо влада винесе на рефрендум пропозиції:
- по Криму – змінити територію (кордони) України;
- по Донбасу – записати в Конституції (на вимогу Кремля) особливий порядок самоврядування
то – НІХТО З ТИХ, ХТО ПРОТИ, НЕ ЗМОЖЕ НІЧОГО ЗРОБИТИ.
Бо закон
- фактично забороняє контрагітацію – це просто неможливо;
- не пускає представників від опозиції із питання референдуму у члени виборчих комісій (за законом – комісії формують місцеві органи влади);
- не буде незалежних спотерігачів на дільницях;
- ЗМІ взагалі не зможуть висвітлювати перебіг референдуму і підрахунок голосів – будуть тільки транслювати повідомлення влади (або ініціативної групи), інакше, на підставі цього закону, у телеканлів забирають ліцензію на мовлення, а газетам друк до кінця референдуму.
Порогу явки нема:
прийде 10 людей і референдум буде вважатися таким, що відбувся.
Рішення рефернедуму набирають чинності ОДРАЗУ.
Отже, мобілізуймося! Судді Конституційного Суду мають знати, що все суспільство стежить за цією справою.
Початок розгляду справи – о 10 годині.
Акредитація журналістів здійснюється 23 березня до 18 години за телефонами: 238-10-80, 238-10-25 та цілодобово електронною поштою (press@ccu.gov.ua).
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
