4 квітня 2016, 11:22

Флешмоб від New York Times триває: о 14.00 від Президента вимагатимуть конкурсного призначення суддів Конституційного Суду

Минулого тижня впливове американське видання New York Times прямо закликало Президента України розпочати дискусію про кандтидатів на посаду Генерального прокурора, тому що непрозоре для суспільства поперднє призначення Віктора Шокіна якраз суспільство і не задовільнило.

Петро Порошенко спершу назвав цю статтю проявом гібридної війни проти України, потім сказав, що його не так зрозуміли. Але питання поставлено було спершу в Україні – громадськими активістами, здоровими політиками, журналістами: необхідно обговорити із суспільством кандидатів на посаду генпрокурора. NT (спасибі, звісно) лише актуалізував вимогу. Але Петро Порошенко, здається, не почув нікого: ані українське громадянське суспільвтво, ані західних парнетів – вчора з'явилася новина, що генпрокурора призначать настуного тижня – виходить, що без обговорення. Прикро. Але вимога суспільства щодо відкритого конкурсу на посаду генпрокурора не змінамється.

Ба більше, сьогодні буде публічний заклик до Президента призначати на конкурсній основі із широким обговоренням із суспільством й суддів Конституційного Суду (по квоті Президента, передовсім, а також й від Верховної Ради та З'їзду суддів).

В Укрінформі о 14.00 (вул. Б. Хмельницького, 8/16) зберуться колишні судді КСУ, народні депутати, незалежні експерти – Володимир Шаповал, Микола Козюбра, Петро Стецюк, Віктор Шишкін, Оксана Сироїд, Олена Сотник, Ігор Коліушко, Віктор Мусіяка – щоби висловити своє бачення негайного реформування Конституційного Суду.

Приводом для зібрання стало останнє Рішення Конституційного Суду щодо тлумачення "наступної чергової сесії" – подальшої ганьби цієї інституції допускати не можна. Але як це зробити?

Конкурсний відбір суддів Конституційного Суду – необхідний мінімум, але це не все. Більше – тут: 14.00, УКРІНФОРМ, акредитація на місці.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ухвалений закон про Рахункову палату – це НЕ перемога! Соромно за депутата-''опозиціонера'' Железняка і журналістів.

Верховна Рада 30 жовтня ухвалила законопроєкт N10044-Д про Рахункову палату. Не вірте переможним реляціям влади, деяких представників опозиції, зокрема, Ярослава Железняка із фракції "Голос", і компліментарним заголовкам ЗМІ! Це не перемога! Це законодавчо закріплене захоплення інституції, яка мала би чесно і принципово рахувати гроші державного бюджету і міжнародну фінансову допомогу...

Радники, як в ОП, при космічних зарплатах. ДефектN2 законопроєкту про ''реформу'' Рахункової палати

Почнемо із зарплат, які законопроєкт N10044-д про нібито реформу Рахункової палати: народні депутати проявляють велику щедрість і пропонують встановити такі виплати: Голова РП – 55 прожиткових мінімумів – зараз це 160 тис грн на місяць + доплати, зокрема за доступ до держтаємниці + премія 30% від окладу, за спеціальне звання для державних аудиторів = приблизно 300 тис грн на місяць! 
Заступник Голови – 50 прожиткових мінімумів, це 146 тис грн + і ті ж доплати, инший член РП – 48 прожиткових мінімумів, це 140 тис грн на місяць + доплати...

Стратегічні дефекти законопроєкту про реформу Рахункової палати. Дефект N1.

"Рахункова палата – це наші очі", – сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики Зміст нашої подальшої розмови про законопроєкт 10044-д про реформу Рахункової палати, що його ухвалено 19 вересня 2024 р...

Український інститут майбутнього проти майбутнього України і ЗА підтримку міжнародного спонсора війни. За кого будуть народні депутати?

На 4 червня заплановано важливе голосування – з тих, які журналісти аналізують поіменно. Мова про підвищення податків на тютюнові вироби. Законопроект N11090, ініційований Міністерством фінансів і підтриманий податковим комітетом Данила Гетманцева, вже рекомендований на розгляд парламенту...

Міністр фінансів Марченко і нардеп Слуг Устенко хочуть підвищити ставки податків для всіх, а для продавців ТВЕНів (айкосів) знизити. Ціна питання = 1 Patriot

В Україні з 2021 року роки діють однакові ставки податку (акцизу) на сигарети та ТВЕНи (в народі їх називають айкосами, бо 80% українського ринку пристроїв для електричного нагрівання тютюну належить компанії Philip Morris, що виготовляє ці iqos)...

Мінус 5 млрд грн! Що курить міністр фінансів Марченко?

Україна має підвищити акцизи на тютюнові вироби. Це наше зобов'язання перед ЄС, яке закріплено у Директиві. Згідно цьому документу до 2025 року акцизи на сигарети, сигарили та тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) повинні бути не менше 90 євро за 1000 сигарет...