Скільки ще раз нагадати Порошенку про скасування закону про референдум ім. Медведчука-Януковича?
6 листопада 2012 року зграйка безсовісних депутатів-комуністів і регіоналів у кількості 50 людей, що фізично знаходилися у сесійній залі, "ухвалила" Закон "Про всеукраїнський референдум". Цей закон надавав абсолютно диктаторські повноваження у проведенні будь-якого питання через нібито референдум: хоч нову Конституцію, хоч приєднання до Росії, – що завгодно (дивіться інфографіку).
Після зміни влади диктаторські повноваження, прописані у Законі "Про всеукраїнський референдум" автоматично перейшли новообраному президенту Петру Порошенку. Пункт про скасування цього диктаторського закону і ухвалення нового (текст законопоректу під час Революції Гідності написали експерти з конституційного права незалежних центрів) є в Угоді про створення коаліції депутатських фрацій "Європейська Україна". Але за два роки від підписання цієї обіцянки справа ані на крок не просунулася.
Запитаєте до чого тут Петро Порошенко? – До того, що депутат фракції Блоку Петра Порошенка Руслан Князевич – він же голова профільного Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя – чи то лінується, чи то блокує розгляд цього питання на Комітеті, а відтак у сесійній залі.
Сьогодні 23 народних депутати звернулися до президента Петра Порошенка з вимогою визначити, як невідкладні проекти законів, прийняття яких обіцяли Порошенко і парламентська коаліція під час виборчої кампанії. У переліку, мабуть, найганебніший закон про референдум ім.Медведчука-Януковича.
Найганебніший тому, що запросто може знищити Конституцію України і саму державність. Тому так дивно, що президент як гарант Конституції і суверенітету досі не проявив лідерство і публічно не висловитися за скасування цього закону. Час давно прийшов. Точніше, час вже вийшов.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
