8 листопада 2017, 16:47

Чи зможуть нові судді Конституційного Суду сказати ''Ні!'' Порошенку?

Сьогодні о 18.30 на Першому каналі Українського радіо Національної суспільної телерадіокомпанії України вперше в нашій історії відбудеться дискусія із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду. Детальний анонс із коротким викладом попередніх серій з історії КСУ у формі timeline тут:[URL=http://nrcu.gov.ua/timeline7] http://nrcu.gov.ua/timeline7

[/URL]

Необхідність у цьому пубілчному обговоренні кандидатів виникла через погану роботу народних депутатів. Вони влітку цього року ухвалили таку нову редакцію Закону "Про Конституційний Суд України", в якій практично нема конкурсної процедури для заміщення посад у КСУ.

Що пропонували ініціатори реформи КСУ із незалежних аналітичних центрів, експерти із конституційного права:

- створити ОДНУ конкурсну комісію, розробити чітки критерії відбору, забезпечити прозорість усіх етапів конкурсу,

- із числа відібраних громадян суб"єкти висування, а це – Президент, Верховна Рада та З"їзд суддів, обирали вже перевіреного кандидата і делегували б його (її) на посаду судді КСУ.



Однак парламентарі ідею знищили. Спочатку говорили, що хочуть в законі прописати три окремі конкурсні комісії для кожного суб"єкта. Але й ця норма не увійшла до остаточного тексту. Тепер кожен суб"єкт висування обирає суддів по своїй квоті за своїми неписаними правилами.

От що відбулося із відбором кандидата від З"зду суддів. Подалося 18 претендентів і претенденток, серед них суддя-викривачка Лариса Гольник. Але вона і ще 8 кандидатів не пройшли співбесіди із членами Ради суддів. Та Рада суддів відібрала шістьох, ще по трьом кандидатам проходить спецперевірка. І вже їх, а не всіх 18 охочих, винесуть на голосування на З"зд суддів, аоби обрати одного суддю КСУ по квоті З"їзду суддів.

Як оцінювали виступи претендентів на співбесіді, чи були прооставлені бали, розроблені тести? Ми цього не знаємо.

А між тим до кандидатів на посаду судді КСУ у КОНСТИТУЦІЇ записано нові критерії:

- високі моральні якості та

- визнаний рівень професійної компетентності.



Оскільки із повіддомлень Ради суддів про попередній відбір кандидатів неясно, як оцінювалися кандидати за цими двома критеріями, журналісти Українського радіо вирішили це з"ясувати у прямому ефірі. Погодилися взяти участь поки три кандидати:

Віктор Городовенко, голова Апеляційного суду Запорізької області,

Роман Савуляк, суддя Апеляційного суду Львівської області,

Сергій Чумак, суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Всіх инших ми праодовжуємо чекати.


Також у сьогоднішньому ефірі візьме участь один із співавторів конституційної реформи – голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та суддя Конституційного Суду у відставці Володимир Шаповал.

От Вололодимир Шаповал знає, як сказати "Ні!" президенту. Пам"ятаєте референдум Кучми 2000 року, коли він через КСУ намагався провести рішення про розпуск Верховної Ради і ухвалення нової Конституції на референдумі. Тоді КСУ сказав "Ні!" цим безумним ідеям – назвав ці пункти Указу Президента про призначення референдуму неконституційними.

А 2010 року вже инший склад КСУ дав президенту Януковичу і його депутатам двічі згвалтувати Конституцію, коли дозволив формувати коаліцію у парламенті не лише фракцій, а з тушок, і коли повернув дію Конституції 1996 року, збільшивши повноваження Януковича.



Надважливо, щоби нові судді КСУ вміли говорити "Ні!" всім, хто хоче, нехай і з благими думками, в неконституційний спосіб "поправити" Основний Закон.

Не пропустіть – ефір о 18.30 на Українському радіо.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Група 1 грудня: Україні не потрібна внутрішня конфронтація

Україні потрібна не внутрішня конфронтація, а національна єдність – звернення з таким заголовком оприлюднила нині група "Першого грудня" Ось про що в ньому ідеться: Наша реакція на кризову ситуацію в Україні є запізнілою, але це спізнення викликане вочевидь не нашою байдужістю...

Навіщо Гетманцев через акцизи підставив МВФ?

У це знову важко повірити, але під час війни влада продовжує вперто просувати знижку на акцизи для так званих айкосів і тим самим намагається позбавити бюджет 3 млрд гривень тільки у 2025 році! Але цього разу у лобіювання корисливих інтересів тютюнових компаній втягнули МВФ...

Ухвалений закон про Рахункову палату – це НЕ перемога! Соромно за депутата-''опозиціонера'' Железняка і журналістів.

Верховна Рада 30 жовтня ухвалила законопроєкт N10044-Д про Рахункову палату. Не вірте переможним реляціям влади, деяких представників опозиції, зокрема, Ярослава Железняка із фракції "Голос", і компліментарним заголовкам ЗМІ! Це не перемога! Це законодавчо закріплене захоплення інституції, яка мала би чесно і принципово рахувати гроші державного бюджету і міжнародну фінансову допомогу...

Радники, як в ОП, при космічних зарплатах. ДефектN2 законопроєкту про ''реформу'' Рахункової палати

Почнемо із зарплат, які законопроєкт N10044-д про нібито реформу Рахункової палати: народні депутати проявляють велику щедрість і пропонують встановити такі виплати: Голова РП – 55 прожиткових мінімумів – зараз це 160 тис грн на місяць + доплати, зокрема за доступ до держтаємниці + премія 30% від окладу, за спеціальне звання для державних аудиторів = приблизно 300 тис грн на місяць! 
Заступник Голови – 50 прожиткових мінімумів, це 146 тис грн + і ті ж доплати, инший член РП – 48 прожиткових мінімумів, це 140 тис грн на місяць + доплати...

Стратегічні дефекти законопроєкту про реформу Рахункової палати. Дефект N1.

"Рахункова палата – це наші очі", – сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики Зміст нашої подальшої розмови про законопроєкт 10044-д про реформу Рахункової палати, що його ухвалено 19 вересня 2024 р...

Український інститут майбутнього проти майбутнього України і ЗА підтримку міжнародного спонсора війни. За кого будуть народні депутати?

На 4 червня заплановано важливе голосування – з тих, які журналісти аналізують поіменно. Мова про підвищення податків на тютюнові вироби. Законопроект N11090, ініційований Міністерством фінансів і підтриманий податковим комітетом Данила Гетманцева, вже рекомендований на розгляд парламенту...