Чому скандал з Денісовою був неминучим?
Лише одного разу я погодилася на цензуру мого журналістського матеріалу. Це було 2009 року під час роботи на відомому телеканалі у найкращих теленовинах України. Тоді я зробила сюжет про тотальну корупцію в урядовій структурі – Державній інспекції з контролю за цінами (схему запровадив у 2007 перший віцепрем'єрміністр Азаров (прем'єром був Янукович), при прем'єрці Тимошенко схему не було знищено, навпаки, масштаби хабарництва і здирництва зросли).
Підрозділ Держінспекції з контролю за цінами у АР Крим тоді очолювала Олена Денісова – це ще одна донька Людмили Денісовоі, тоді вона була міністеркою соціальної політики в уряді Тимошенко. В моєму сюжеті йшлося і про масштабну корупцію керівництвом доньки Денісової і про те, що ця доня зайняла дуже високу посаду із присвоєнням високого рангу держслужбовця абсолютно незаконно – юна доня міністерки щойно закінчила університет і не мала необхідного трудового стажу (взагалі не мала трудового стажу).
Але коли твоя мама – міністерка, то плювати на ці "умовності" із стажем, плювати на органи правопорядку, що розслідували корупцію у Держінспекції і не могли добитися покарання для хабарників.
Сюжет вийшов у повному обсязі за винятком трьох слів про те, що Олена Денісова – донька міністерки Людмили Денісовоі. Я погодилася на це цензуру ванні заради того, щоби багатомільйонна авдиторія побачила сюжет, щоб отримати резонанс і допомогти чесним співробітникам Держінспекції та слідчим із розголосом розслідування.
Щойно вийшов мій сюжет, я зателефонувала знайомим журналістам телеканалу ІНТЕР, що тоді був в опозиції до уряду Тимошенко. Вони зробили великий сюжет про цей сімейний підхід до розподілу посад в обхід закону і про корупцію в Держінспекції і вказали, що Олена Денісова є донькою міністерки Людмили Денісової.
В країні із верховенством права не лише записаним в Конституції, а на ділі, це був би кінець для кар'єри мами і доньки Денісових. Але цього не сталося. Натомість ця вибухівка із непотизму та ігнорування законів спрацювала у найгірший момент -під час війни.
Кожен раз, коли з посади не йде у відставку політик, посадовець, суддя, прокурор, що його засвітили журналістському розслідуванні, як це відбувається у країнах із дієвою Конституцією, з дієвим, а не декларативним верховенством права, закладається вибухівка під саму державу.
Рух ЧЕСНО має таку картотеку "ФАР – фігурнати антикорупційних розслідувань", там і на Денісову – вагон компрментуючих історій, читайте тут:
https://far.chesno.org/person/506/
І про кандидата на місце, яке обіймала Денісова, теж є інформація, яка має породити питання щодо доцільності і безпечності призначення Дмитра Лубенця на посаду Уповноваженого ВР з прав людини, читайте тут:
https://far.chesno.org/case/786/
Ну, про решту, кого признати нікуди не можна, бо це вибухівка під нас усіх, читайте тут
https://far.chesno.org/
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
