Для чого Мар'яна Безугла просуває тезу, що українці толерують корупцію?
Як тільки "рішали" в ОП вирішили залишити на посаді міністра оборони дискредитованого корупційним скандалом Олексія Рєзнікова, народна депутатка України, членкиня фракції партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла (з пулу Єрмака, як подейкують) написала "премудрий" допис у своєму фейсбуці. Виділю звідти три абзаци, які мене просто прибили:
"Що ще скажу щодо ситуації з О.Рєзніковим, вважаю, вона продемонструвала фактичну толераність українського суспільства до корупції та ряд наших же соціальних феноменів.
З одного боку – запит на короткі публічні лінчування, які спалахують і гаснуть за кілька днів; з іншого – готовність толерувати корупційним ризикам напротивагу інним якостям фахівця.
Погодьтесь, ми це бачимо і знаємо. У більшості є спогади, коли вони самі робили чи ж у якості свідків спостерігали корупцію та "порішати" задля благородних / конкретних / потрібних цілей."
А що як народна депутатка помиляється щодо українського народу, який, за її словами, толерує корупційні історії в міноборони Рєзнікова?
Покажіть якусь соціологію, що українці "протолерували" Рєзнікова в цій історії! Чи це просто якісь особисті враження "рішал" долі Рєзнікова від дописів у їхній фейсбучній (думаю, дуже підлабузницькій) бульбашці?
Моя фейсбучна бульбашка натомість обурена і не толерує Рєзнікова. Ба більше, людина "з народу" – ремонтник вікон, що прийшов полагодити мені рами, теж обурився ціною яєць (а також картоплі по 22 грн за 1 кг і далі за списком). А історію, що яйця Міноборони купує на вагу за таку ціну, він розсміявся: "Яйця на вагу купують? А ціна така – це за яйця із шкаралупою чи без?"
Але ще більш помилково, ніж народні настрої, парламентарка Мар'яка Безугла розуміє свою місію – законодавчу і представницьку, вона зовсім не розуміє, що парламентарі мають бути елітою народу і нести елітарні ідеї, а не тези умовного Єрмака про нормальність корупції.
Пані Мар'яні варто було б прочитати щось по темі ставлення нашого народу до корупції. Особливо корисним буде читання творів, написаних до того, як московське князівство, російська імперія і радянська влада почали насаджувати культуру корупції разом із иншими елементами своєї відсталою антигуманної сутності.
От, наприклад, знаменита праця нашого філософа Станіслава Оріховського-Роксолана "Напучення Королеві Польському Сигізмунду-Августу" (роки написання 1543, 1548), що містить настанови для правлячої еліти – дуже актуальні для наших днів:
"Чи ти знаєш, хто? Король. Отож ти правитель, а я – підданий. Тому ти мудріший за мене. Якщо ти мудрий, то і я вільний, багатий щасливий. Ну, а якщо т не мудрий? Тоді я раб, бурлака, вигнанець...
Передусім знай, що не всяка людина здатна бути при владі, а лише та, що за природою своєю прагне до правди і справедливості...
Яким чином стануть твої громадяни справедливими, чесними, сумарними, якщо ніколи не пізнають принципів справедливості, чесності і миру?"
P.S. Після таких дописів членкині українського парламенту хочеться помитися (.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
