Конституція і Вілкул. Хто зверху?
Коли мій давній знайомий по громсектору з Кривого Рогу Олег Сампір розповів, як він із колегами-активістами випадково дізналися, що ніякого Указу про призначення Олександра Вілкула нема посаду голови військової адміністрації Кривого Рогу не було, я розсміялася. Бо всі столичні журналісти, зокрема, й ведучі Національного марафону "Єдині новини" саме так представляли своїй авдиторії цього діяча, ба більше, на сайті Президента України в рубриці "Новини" про Вілкула так писали.
Далі Олег розсмішив мене ще більше: ніколи не було створено й самої військової адміністрації Кривого Рогу! Нема такого органу і не було ніколи! Військово-цивільної адміністрації теж не створювали у цьому місті.
Далі більше, Рада оборони міста – це теж щось із області фантастики чи фентезі, але точно не із законодавства із переліком органів влади! Ради оборони міста згідно із законом створюються лише в Києві та Севастополі. Хіба Вілкул створив Гугл-групу і назвав її "Рада оборони міста".
Олег, щоправда, не сміявся. Справді, це історія про те, як колишній регіонал, зорієнтований на руській мір навіть після початку війни росії про України навесні 2014го, який на виборах президента обіцяв дати воду в тимчасово окупований Крим, захоплює владу у Кривому Розі – не через вибори, не внаслідок кадрового рішення, а просто так – всупереч Конституції і всупереч надіям громади на те, що колишні риги більше ніколи не заправлятимуть містом.
Як тут не нагадати ст.6 Конституції України: "Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України".
Чому від імені Кривого Рогу говорить людина, яку ніхто не делегував на цю роль і з якої нема за що питати, бо чому і кому має звітувати Олександр Вілкул?
Послухайте історію про самозванство і наївність журналістів (мою теж, бо я теж титрувала Олександра Вілкула яко голову військової адміністрації Кривого Рогу) у подкасті "Медіуми. Подкаст про те, в які історії нас втягують медіа", який ми робимо з Вадимом Міським.
Починається ця оповідь з іронічної завваги Олега Сампіра: "Це ж лише у рідному місті президента може бути, що захисник "русского міра" може керувати громадою під час війни з Росією..."
Слухайте тут: https://player.captivate.fm/episode/567c94e1-b046-4360-8006-34460b0510cf
І вітаю всіх з ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
