27 жовтня 2012, 00:37

УВАГА!!! Мешканцям Голосіївського району – у Вас намагаються вкрасти голос

Знімальна група ТВі два дні вивчає ситуацію із начебто заявами людей, котрі начебто просять через хворобу проголосувати вдома.

Ми об'їздили 8 дільниць. Нарахували 800 з лишком раптово захворівших на ГРВі настільки, що вони не можуть пересуватися.

Дійшло до абсурду. На одній з дільниць похворіли студенти. Тому просять голосувати вдома, їхній дім за пропискою – їхній гуртожиток. Там само знаходиться і їхня дільниця. Тобто відстань між домом і дільницею – це один поверх.

Ми знайшли десяток людей, котрі нічого не чули про начебто написані листи. Вони написали заяви про те, що збираються голосувати таки на дільниці. Сьогодні ми з'ясували, що на деяких дільницях це не допомогло, не зважаючи на заяви людей – їх все одно включили в список – голосування вдома. Але на деяких дільницях заяви прийняли.

Тому, мешканці Голосіївського району, якщо Вам важливо, щоб Ваш голос у Вас не вкрали, підіть на свою дільницю, дізнайтеся, чи Ви часом не захворіли.

Напишіть заяву про відмову голосувати вдома і прослідкуйте, щоб Ви залишилися в списку тих, хто голосує на дільниці.



А то потім доведеться всім скиглити, але вже буде пізно.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Але правда дорожче

Я пригадую, як провела день Незалежності. В Курахово на базі "Донбасу". Там один з бійців поділився ідеєю: агітмашина з генератором, мегафоном на ній, листівками/газетами та можливістю заряджати багато телефонів...

Чого варта взагалі у цій всій ситуація журналістика?

Ну добре хоча б поезія, поезія принаймні діє як знеболювальне. А чого варта журналістика? Чого варте документування всіх цих жахіть? Чого вартий щоденний пошук позитиву серед цієї всієї гарі, сірого диму, запаху страху і смерті? Пошук романтики серед окопів, пошук гарячих очей там, де бачиш лише зігнуті спини усіх, хто живе під мінометним обстрілом...

А ваші нашу б уже зарізали

Його звати Ігор. Ігор – це російський прикордонник, який займається моїм питанням. Ігор старший від мене на кілька років, у нього сім'я і діти...

Хроніка війни у Слов'янську очима сотника Майдану або місяць без душу

Зідзвонювалися з другом. Він на тиждень повернувся зі Слов'янська. В самому Слов'янську був місяць командиром одного із взводів 1-го батальйону Нацгвардії...

Донбас на колінах, або як померти за пляшку горілки

"Одевайте белое, это правило войны"- сказали нам російські журналісти неподалік від супермаркету "Метро". Ми обидвоє були в темно-синьому. Десь за "Метро" з боку аеропорту було чути одиночні вистріли...

Приватна автострада лише для депутатів. Та інші архітектурні шедеври столиці.

Архітекторів Івана Мельничука та Олександра Бурлаку я застала на відкритті виставки Pinchukartprize разом з самим Віктором Пінчуком. Кімната нагадувала архітектурну майстерню, а самі молоді архітектори власне і розповідали потенційному інвестору про вигідні проекти:- оце світлодіодна стіна...