21 вересня 2013, 13:28
Як знищити міського гопника або генплан для кожного
Ось цю машину хтось кілька тижнів тому у вихідний день – неділю припаркував на вулиці Великій Житомирській перед Львівською площею. Точніше, не на вулиці, а на самому тротуарі. Зверніть увагу, як зручно.
Одна ця машина за час мого півгодинного спостереження створила дискомфорт двом десяткам людям, серед яких дві мами з дітьми у візочках. Я не знаю, хто власник автомобіля. Швидше за все ніхто з високих чинів, тому ніби далі і нема про що читати.
Однак, саме про це і треба читати. Іноді, не чиновники винні в наших проблемах. В наших містах все так незручно і некомфортно іноді теж не так через місцевих чиновників, точніше іноді, як от в цьому випадку, зовсім не через них.
Прибирання під'їзду, зручне паркування в дворі машини, пересування по місту з міською швидкістю, а не швидкістю, котра б була доречна для німецького автобану – це все не чиновники. Коли ми, виїжджаючи на своїх автах в дощ, а особливо в снігопад на роботу – думаємо про власний комфорт в теплій машині, ми створюємо не лише дискомфорт для інших учасників руху, ми і самі стоїмо в довжелезних пробках, бо думали: ну що ж одна моя машина нічого не змінить. А так же ж подумав кожен. Це все ми.
Для "Громадського радіо" – http://hromadskeradio.org я записала перший випуск програми "ГЕНПЛАН". Вона про те, як нам всім скласти цей генплан, як нам впливати, змінювати і трохи жити справді не лише в місті, а і з містом, думати трохи не лише про власний комфорт, а і про комфорт, наприклад, ще наших сусідів. Побачите, комфорту побільшає і в нас.
В першому випуску говоримо про комфорт руху громадського транспорту, як один з видів руху в Європу.)) Слухайте, думайте.
http://hromadskeradio.org/content/podcast/20092013-1500.html
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.