24 жовтня 2013, 09:49
Ти б ще до нього в труси залізла, або правила спілкування з польським депутатом.
В польському сеймі дістала запитаннями депутата Роберта Бєдроня. Йому довелося розповісти про автомобілі, свої приймальні, куди їздить на відпочинок, чи в клубі партії в сеймі роблять ремонт за бюджетні гроші та чи голосує він чужими картками.
Відтак захотілось побути Владиславом Соделем, котрий фотографує депутатські годинники. Але в Бєдроня годинника на руці не було. Я запитала, чи є годинник взагалі та скільки коштує. Бєдронь сказав, що годинників не носить, відтак перейшли до одягу. В'язана краватка коштує 1 фунт, відзвітував народний обранець.
Про все це Бєдронь розповідав з усмішкою, ніякого здивування в парламентаря ці запитання не викликали, місцеві журналісти їх задають постійно і пишуть про всі не надто по кишені речі, що з'являються в депутатів – каже парламентарій. Натомість, російські і молдовські журналісти, котрі теж були на цій зустрічі дуже дратувалися з моїх питань. Одна російська колега навіть сказала: ти б до нього ще в труси залізла.
Перед тим ми з журналістами ходили в газету "Super express". Це польський таблоїд. Я не надто з захопленням йшла на цю зустріч, бо сама не читач таблоїдів. Однак ті ж мої колеги дуже були зацікавлені тим, як журналісти підглядають за життям зірок, що ті купують і за скільки (в той день у Варшаву якраз приїхала Шерон Стоун), скільки коштують сканадальні фото зірки топлес і так далі. Мені після таких двох різних зустрічей здалося дуже дивним зацікавленість медійників зірками, що мають приватне життя, на яке самі заробляють і така незацікавленість (я б навіть сказала, що вони мої питання вважали ознакою поганого тону) тим, як і на що тратить гроші платників податків депутат і чи живе він на одну зарплату.
На другий день ми були в Католицькому агенстві. Журналістам цього сайту доводиться писати не лише про те, що хорошого робить католицька церква для вірян, а й, наприклад, про педофільські сканадали серед священиків. Російська колега тоді сказала, що сама вона на подібні теми старається не писати, бо православна і тому не хоче компрометувати релігію.
Чому я про все це розповідаю? Мені видається, що на цих двох прикладах видно, як ми далеко ще від Європи і близько до сусідів по інший бік кордону. Я теж часто чую не лише від співгромадян, а і від колег, що запитувати про машини не варто, бо всі нардепи мають лексуси і мерседеси, і що тут такого. Я завжди думаю, що є щось тут такого, бо депутату на його зарплатню просто не по кишені така машина. Та й навіть ну не пасує це. Так само, як Януковичу Межигір'я. А про патріарха Кіріла доводилось чути, що йому той годинник взагалі бог послав, Хоча, можливо мені просто попалися такі колеги-журналісти в компанію.
P.S.
Аби потрапити в Сейм – довелося чекати півгодини. Зазвичай все займає 10 хвилин, просто в той день була в Сеймі Шерон Стоун, багато депутатів (котрі теж прогулюють час від часу засідання) збіглися пофотографуватися.
Коли ми йшли коридором до клубу партії Бєдроня, я побачила, як збираються на засідання члени парламентського комітету інфраструктури. Зайшли ми на засідання без проблем. Власне відвідати комітети може кожен журналіст. Решта громадян може спостерігати за перебігом засідання на сайті Сейму. Траснсляція роботи кожного комітету ведеться онлайн.
Коли Бєдронь почув, що в Україні є така програма "Дорогі депутати", котра вивчає, як працюють народні обранці і чи виконують свої обіцянки перед виборцями – Бєдронь дуже зрадів, що в Польщі такої програми немає.
Думаю, якби така була, журналістам набагато важче було б її наповнювати.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
