1 червня 2017, 11:51

Про Стокгольм та скорпіонів з України

Цікава ситуація складається. Небанальна.

Нафтогаз святкує перемогу, Газпром дуже красномовно мовчить та лише відгавкується короткими цитатами про те, що треба чекати нових, наступних рішень зі Стокгольму.

Жодне світове медіа також не поставило під сумнів твердження про те, що терези схилися на бік України, хоча вони й вимушені констатувати, що росіяни не коментують свій програш і інформація про рішення йде від українців. Приклади – WSJ, FT, Reuters.

Навіть російські ЗМІ визнають поразку свого монополіста, констатуючи, що його ключова вимога, про take or pay – відхилена. А ключова українська мета, натомість, досягнута. Хоча, звісно, не всі українські запитні позиції були задоволені у Стокгольмі.

...І тільки в Українському фейсбуці у той самий час є повно тверджень про те, що нас дурять. Що перемога є не такою вже і перемогою, а насправді – прихованою зрадою і програшем України. Бо якщо хоч крихту вимог Газпрому задовольнили, то це означає зразу і без опцій. У той час, коли для всього світу картина світла, ми знаємо, що вона – темна.

Звичайно, рішення арбітражу не є і не могло бути одностороннім. Запитна позиція сторін у міжнародних арбітражах такого порядку ніколи не задовільняється повністю (окрім випадків, коли одна зі сторін прагне програшу і свідомо піддається іншій, такі випадки відомі навіть з українського досвіду)

Але невже дня нас це є настільки неуникно важливим – шукати зраду там, де її немає? Чому ми так любимо розповісти собі та оточуючим, що ми лузери і порадіти тому, що "знову нічого не вийшло, але нас дурять"?

Вкусити тебе самих – стало для багатьох новим "основним інстинктом"? Звідки він?

Відповіді, на жаль, не маю.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Після Бучі переговори з РФ не мають сенсу

Те, що північ Київщини звільнили від російських нацистів, змінило надто багато. І у військовому сенсі. І у суспільному. Бо кадри за звільнених сіл та міст спричинили в Україні справжній шок...

"Європейська правда" потребує вашої допомоги

Як "Європейській правді" стати ближчою до наших читачів, краще відповідати вашим очікуванням? Останніми днями ви могли помітити новацію – тепер ЄвроПравду можна не лише почитати, але й послухати...

Віктор Андрійович Порошенко

Отже, ще один рейтинг, тепер від КМІС, підтвердив: Порошенко не просто програє вибори. Навіть якщо він дивом вийде у другий тур – то програє всім без винятку, аж до Бойка з Рабіновичем...

Прорив кордону без Саакашвілі. Як це було 4 роки тому

Варто освіжити пам'ять Банкової про те, яким буває перетин кордону, бо аналогія таки вражає. 24 листопада 2013. Ситуація в країні напружена, але побиття студентів ще не сталося, реальна революція не почалася, та й лідери опозиції у розмовах не на диктофон тоді зізнавалися, що зовсім не впевнені у перемозі...

Про Стокгольм та скорпіонів з України

Цікава ситуація складається. Небанальна. Нафтогаз святкує перемогу, Газпром дуже красномовно мовчить та лише відгавкується короткими цитатами про те, що треба чекати нових, наступних рішень зі Стокгольму...

Напускна боротьба з корупцією від Тетяни Чорновол. Трохи історії

Цей допис був вперше опублікований на моїй facebook-сторінці, та оскільки увага до нього виявилася доволі значною, варто перенести його на загал, у блог на УП...