Обіцяю провести пікет на підтримку Табачника!
Сьогодні журналіст Андрій Капустін, якого я дуже поважаю, написав блог з приводу наміру міністра Дмитра Табачника ввести обов'язкові уроки плавання в школах. Андрій у властивій йому іронічній манері:) звернув увагу на цілий ряд важливих проблем, які виникнуть в контексті даного рішення МОНмолодьспорта.
Я з цією темою працюю давно і дійсно вже кілька років наполягаю на тому, щоб у школах були введені уроки плавання. Зараз в Інтернеті новину про введення обов'язкових уроків коментують в основному у негативному ключі. Мовляв, чергове "покращення", яке не принесе користі. У зв'язку з чим додам кілька слів, щоб звернути увагу на важливі речі, які поки не прозвучали.
Перше. Таке рішення, якщо воно буде прийнято, – це безумовний плюс. Чому? Та тому що дасть можливість по-справжньому привернути увагу до проблем здоров'я дітей і розвитку плавання в країні.
Справа в тому, що виконати це рішення зараз неможливо!
У левової частки шкіл басейнів немає або вони в непридатному стані. Доступних басейнів, де можна було б організувати заняття школярів (нагадаю – їх 4,2 млн.) також немає. Навіть олімпійська збірна змушена проситися до приватних басейнів, щоб потренуватися.
Але якщо до цього моменту про брак басейнів говорили тільки спортсмени і тренери, то після рішення міністерства про це будуть змушені говорити місцеві чиновники. Змушені – тому що їх змусять батьки школярів, яким ми допоможемо це зробити:)
Як тільки вийде відповідне рішення, мільйони людей будуть мати всі підстави заявляти, що права їхніх дітей грубо порушуються. Реакція буде по всій країні, тому що скрізь ситуація однаково погана.
Це буде стимулом для того, щоб влада почала виконувати хоча б ті обіцянки, які вже дала. Нагадаю, ще у 2010 р. за підсумками засідання Громадської гуманітарної ради президент Янукович дав доручення будувати щорічно 15 басейнів, 15 льодових арен і 500 багатофункціональних спортмайданчиків. Рішення це не виконується.
Я направив низку запитів, щоб отримає чіткі цифри. По басейнах можу сказати точно – за два роки держава повинна була побудувати 30 басейнів, але не побудувала жодного!
Друге. Сама спроба зайнятися оздоровленням дітей – це також плюс. Станом на зараз тільки 7% школярів формально вважаються здоровими. Враховуючи катастрофічну тенденцію до ведення дітьми пасивного способу життя, сидячи перед телевізором або комп'ютером, будь-яке системне рішення, яке дозволить додати активності – це користь. Враховуючи вибухове зростання нещасних випадків на воді з причини того, що люди просто не вміють плавати, дане рішення – подвійний плюс.
Але, знову ж таки, його треба виконати.
Я не зовсім зрозумів, що Табачник мав на увазі, коли говорив про заняття плаванням на відритих водоймах у травні-червні (?) для сільських дітей. У будь-якому випадку тут є низка проблем, про які треба сказати.
Почнемо з того, що в селах, смт і малих містах найгостріші проблеми з викладачами фізкультури. Щоб організувати процес, навіть теоретично не вистачить інструкторів. Я це знаю, бо досить довго займаюся методичною роботою і уявляю ситуацію. Тобто, спочатку треба навчити вчителів.
Далі. З 2008 р. я разом з друзями реалізую проект "Клуб дитячого плавання". Ми безкоштовно навчаємо плавати дітей, в тому числі – і на відкритих водоймах. Заняття відвідали понад 9 тис. дітей у різних регіонах.
Але наші клуби працюють у липні-серпні, коли вода досить тепла. Як зібрати дітей у ці місяці в прив'язці до шкіл – це окреме питання, на яке у мене поки немає відповіді.
Крім цього для проведення занять необхідно обладнати місце. Огородити територію, зробити розмітку на воді, забезпечити чистоту, роздягальні, охорону і т.д. Крім цього, якщо мова буде йти про роботу з масою дітей, у яких різна підготовка, потрібні рятувальні засоби, необхідна присутність лікаря.
У багатьох селах ви бачили обладнані безкоштовні пляжі? Навіть у великих містах, де ми проводили заняття, завжди було проблемою підготувати територію. Найчастіше ми її вирішували за допомогою спонсорів, а не місцевої влади, тому що в останніх на це не було коштів, а часто – і бажання.
Пряма вказівка з боку міністерства може вирішити частину цих проблем. Як мінімум – у місцевої влади буде стимул йти назустріч громадським організаціям, які, по суті, будуть робити їхню роботу.
Таким чином, у даному рішенні, якщо воно не обмежиться формальностями, коли дітям будуть показувати воду раз на півроку, є певний сенс. Головне – створити чіткий алгоритм реалізації. Тоді дійсно буде користь.
Якщо хоча б 400 тисяч дітей (10%) у 2013/2014 навчальному році почнуть регулярно займатися плаванням у школах, я обіцяю вдягти свою олімпійську медаль, медалі чемпіонатів світу та цілий день простояти з плакатом "Табачник – наше все!" у тієї з адміністративних будівель, де на той момент буде знаходитися його кабінет:)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
