Путін відродив ГТО. Чому не Україна?
Цей пост – не про спорт. І не про вихваляння Путіна, як комусь може здатися. Цей пост про те, як захистити країну під час агресії. А саме – про необхідність прийняття своєчасних рішень і трансляції правильних сигналів людям.
24 березня ЗМІ облетіла новина – що президент РФ Владімір Путін підписав указ про відродження системи ГТО. Багато хто сприйняв її з сарказмом. Мовляв, зовсім заклинило на "совку". А я прочитав її з сумом. Бо вже кілька років переконую політиків різного рівня відродити ГТО в Україні. Але безуспішно. Оскільки, "не на часі".
Треба розуміти, що йдеться не просто про гасло "Готов к труду и обороне". І зовсім не про повернення в радянське минуле. Мова – про системний підхід, орієнтований на всебічний фізичний розвиток дітей і молоді. І чіткі критерії, які дозволять контролювати ситуацію.
Що відбувається зараз?
За офіційними даними МОЗ 93% українських школярів нездорові. Як реагувала наша держава на цей показник? Гірше, ніж ніяк! Вона намагалася приховати масштаб проблем.
Грубо кажучи, замість того, щоб з дитячого садка ростити сильних, спритних, витривалих дітей, які в старших класах зможуть пробігти крос і проплисти кілометр, влада скасовувала оцінки і стимулювала "звільнення" від фізкультури. Ліквідовувала спортивні секції, ускладнювала доступ до спортивної інфраструктури, а потім – скасовувала самі кроси і позбавляла дітей можливості плавати. Адже якщо не буде шкільного басейну, в ньому ніхто не потоне. Така логіка. А те, що потім щорічно сотнями тонуть на відкритих водоймах – це вже чиновників не стосується.
Вся система, яка ніби повинна допомагати нашим дітям рости здоровими, налаштована на маскування проблем і окозамилювання. При цьому суспільство не зовсім адекватно оцінює те що відбувається.
Останнє підтвердження. Як реакцію на попередній пост я отримав багато реплік у дусі "ніхто здоров'ям дітей займатися не буде, ви подивіться, кого призначили міністром спорту!".
Справа в тому, що Мінмолодьспорт – це не найважливіший орган серед тих, що покликані забезпечити здоров'я звичайного школяра.
Якщо розставляти в порядку пріоритетності, то на першому місці з точки зору формування здорового покоління, знаходиться Міністерство освіти. Воно відповідає за навчальний процес і позашкільні заняття. Це не тільки питання організації уроків фізкультури. Це правильний розподіл навантажень, правильні меблі та багато іншого. У якому стані це зараз – знають усі батьки.
На умовному другому місці – Міністерство соціальної політики. Це відомство координує відпочинок та оздоровлення школярів. Крім цього у сфері відповідальності Мінсоцполітики перебуває Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, з бюджету якого частково фінансується система ДЮСШ.
У плані відпочинку та оздоровлення є величезна проблема. Основна маса дітей "оздоровлюється" в літніх таборах при школах, "на асфальті". Що додатково підвищує відповідальність Міносвіти.
І тільки третє місце ділять Мінмолодьспорт і МОЗ. Причому МОЗ не з точки зору лікування хвороб, а з точки зору проведення медоглядів, діагностики та підготовки рекомендацій на рахунок того, як організувати ритм життя школярів.
Що стосується Мінмолодьспорту, то я не належу до числа тих, хто вважає призначення Дмитра Булатова на пост міністра катастрофою. З Дмитром ми познайомилися задовго до того, як він став одним з лідерів Автомайдану. Зокрема, він допомагав в організації спортивної акції "День чемпіонів", ініціатором якої я є.
Я не знаю, чи стане Дмитро хорошим чиновником і успішним міністром. Але оцінка ситуації у нас багато в чому збігається. І мені імпонує його прагнення не ховатися від проблем, а вирішувати їх. Тому там, де буде необхідна допомога, я готовий допомагати.
Таким чином, формування здорового покоління – це міжвідомче завдання, яке вимагає єдності Кабінету Міністрів і Парламенту, де основні рішення знаходять форму закону. І коли Мінфін, вирішуючи своє завдання по скороченню витрат, пропонує урізати дитячий спорт, йому повинен опонувати не тільки Мінмолодьспорту, а й інші відомства.
Однак цього не буде, тому що зараз згадані органи не діють як система у сфері забезпечення здоров'я дітей. Кожен по мірі сил вирішує свою вузьку задачу. Загальний підсумок – зі знаком мінус...
Потрібно в найкоротші терміни перетворити розрізнені рухи тіла різних відомств в єдину систему. Щоб медогляди не були формальністю, і на їх основі Міносвіти приймало конкретні міри. Щоб Мінсоцполітики не займалося роздуванням на папері показників, скільки дітей "оздоровлено", а розставляло акценти, враховуючи рекомендації МОЗ і зусилля Міносвіти. І щоб Мінмолодьспорт посилював весь цей процес за рахунок підтримки змагального аспекту, сприяння талантам.
Чому важливо писати про це, коли армія ворога стоїть біля кордонів і вже захопила Крим? Та тому, що маса людей чекає від влади, що прийшла до кабінетів на хвилі революції, дій, які будуть відрізняти її від старої.
У кожній сфері влада повинна посилати сигнали, що будуть нові справедливі правила. Нові цілі, значущі для суспільства. І ми всі разом боротиметься за їх досягнення.
Як тільки люди це відчують, зміниться їх ставлення. Південний схід пов'язуватиме свої сподівання з Україною, а не з тими, хто зараз намагається залякати "бандерівцями" і спокусити обіцянками золотих гір. У людей з'явиться надія на краще в Україні. Що значно звузить основу для дестабілізації ззовні.
Країна розколота – це факт. Тому від влади повинні йти сигнали не тільки у військовій сфері. І не тільки в економіці. Але і в соціальній сфері, в культурі, в медицині. І в дитячому спорті.
Чим більш монолітним буде суспільство в своєму бажанні дати відсіч окупантам, тим більше сил можна буде вивільнити для якнайшвидшого повернення Криму.
