Вогнем і димом

Історична футбольна перемога під прикриттям вогню і диму вчергове підкреслила нашу унікальність на мапі світу.

Ми не розуміємо, ну принаймні, наша влада, що за своїх хуліганів треба і вибачатися і нести відповідальність, навіть якщо вони "наблизили" українців до чемпіонату світу з футболу.

Фото: AP, Pa Wire, Sky Sports

"Сьогодняшній матч – це наше Берестечко і наша битва під Конотопом!".

Приблизно так розпочав коментувати вчорашній матч "Україна-Англія" спортивний ведучий телеканалу "Україна"

І, дійсно, за декілька хвилин – на полі вогонь і дим.

Бідний англійський голкіпер просто чудом не постраждав.

Невже ж подібні історичні порівняння, які були зроблені диктором на початку матчу, так буквально сприймає більшість українців. Думаю, що ні. Бо якщо так, то на поле полетіли б не петарди, а щось більш небезпечне.

Мислити категоріями XVII століття – наслідки надмірної героїзації минулого, особливо в останні 3-4 роки. Це я про ведучого. Що поробиш – шукаємо ідентичності. Але то особиста справа телевізійника. Я й сам ідеалізую гетьмана Івана Мазепу.

Тут мова про інше.

Історична перемога під прикриттям вогню і диму вчергове підкреслила нашу "українську європейськість". Ми не розуміємо, ну принаймні, наша влада, що за такі речі як "небезпечні стадіони для гри у футбол" треба і вибачатися і нести відповідальність. Натомість, як в старі радянські часи, вони "вітають і вірять", що наші хлопці поїдуть на чемпіонат світу. Жодного слова про прикрий епізод, який не просто "висадив" англійців з гри, а міг призвести до травм наших гостей.

Звісно, і це було б незле, якщо б ми навіть перемогли на ЧС -2010, а не тільки поїхали до ПАР.

Але хотілося б, щоб під час наших наступних історичних матчів петарди не летіли в бік Шовковського чи Пятова.