27 жовтня 2009, 15:12

Is this the end, my friend?

22 жовтня 2009 року може стати чорним днем в новітній історії незалежної України.

Саме в цей день 404 народних депутати проголосували "за" законопроект N3271, який передбачає введення тотального контролю за українським сегментом Інтернету.

Цей день можна за пару років внести до календарних дат як "День смерті свободи думки в Україні", якщо парламентарії повністю зреалізують свій задум.

22.10.2009 парламентарі усіх фракцій і груп напрочуд синхронно вирішили, що Інтернет, з його неконтрольованим потоком інформації їх "вже дістав" і тому треба покласти край його "фривольному і безвідповідальному існуванню" і дали супер-результативне голосування аж в 404 голоси.

Відповідно до цього закону, під виглядом боротьби з розповсюдженням порнопродукції, правоохоронці, а з нею і "усі, хто їх контролює" отримають можливість контролю за кожним, хто користується Інтернетом в Україні.

Ніби позитив: збоченців і педофілів стане менше. Хоча й не факт.

Але ж ми знаємо, що "добрими намірами вимощена дорога до пекла" і під категорію "небезпечних" може потрапити..., та хоч усе населення України, яке має доступ до світової електронної мережі.

В першу чергу, в цьому законотворчому "шедеврі" викликає тривогу те, що ця депутатська ініціатива дозволяє запровадження тотального контролю за користувачами Інтернету без будь-якого рішення суду на підставі лише "рішення правоохоронних органів".

Цитую проект закону:

"На підставі мотивованого подання правоохоронних органів провайдери телекомунікаційних послуг зобов'язані вживати заходи з обмеження доступу своїх клієнтів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження незаконного інформаційного наповнення (контенту) ".

Незаконним інформаційним контентом в нашій країні може бути все що завгодно, від критики на адресу уряду до пікантних деталей з життя політиків, бо все це може нести... ну, наприклад, потенційну загрозу державному устрою.

А про яку саме мотивацію йдеться, взагалі законодавець не уточнює.

Отже, маю думку, що треба усіма засобами довести народним депутатам, що такими формулюваннями вони "риють могилу", в першу чергу для себе, бо коли їх трафік будуть контролювати без санкції суду, то буде вже пізно: цензура і тотальний контроль накриє усіх.

Усі, хто поділяює стурбованість української Інтернет-спільноти і виступає проти законодавчого введення цензури в UA-net, можуть залишити свій підпис під петицією, або приєднатися до спільноти в twittion



Більше інформації тут

P.S. Мін'юст роз'яснив, що за "законом 404" дані про інтернет-користувачів можуть вимагати слідчий, прокурор і суддя – пише Телекритика

MARCH на марші

На базі одного з центрів тактичної медицини триває практичне відпрацювання відповідних знань у курсантів Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут...

Умовний бій, але по-справжньому

"Ці заняття навчають тісно взаємодіяти, готують витривалість і стійкість", – так курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформації імені Героїв Крут описують свій умовний бій в одному з пейнтбольних павільйонів...

1000 днів. Стоїмо!

Сьогодні рівно 1000 днів повномасштабної війни росії проти України – війни, яка триває вже більше десяти років, а точніше вже кілька століть...

Слава Україні! Героям поневолених народів слава!

Так українське національне вітання "Слава Україні! Героям слава!" могло б звучати на теренах росії, коли б вона розвалилася і розсипалася на кілька незалежних національних держав...

Музи проти гармат

Кажуть, що коли гримлять гармати – музи мовчать. Напевно. Ті, хто пережив "Град", кажуть саме так – німа тиша і вселенське мовчання... Але все ж, коли гримлять гармати – музи мають не мовчати, а бути ще сильнішими, інакше – смерть...

Швидкі хвилини заради життя

(коли часу на документообіг немає) Події на Сході України не прийнято називати війною, хоча по кількості жертв, причин збройного конфлікту, гуманітарних та економічних наслідків протистояння – ці події називати інакше було би неточно...