Владислав Синяговський

Deadline для Президента

08 листопада 2011, 11:02

Якщо Віктор Федорович буде читати цей пост, в чому я маю певний сумнів, то спеціально для нього пояснюю: deadline не треба перекладати з англійської як "смертельна лінія", а слід розуміти виключно як крайній термін по виконанню певного завдання. І ще, спеціально для СБУ – словосполучення deadline не несе загрози життю Президента:-).

19.12.11 в день Саміту Україна-ЄС саме Президенту України прийдеться відповідати перед історією: чи отримає Україна змістовну перспективу вступу до ЄС з економічними можливостями ЗВТ та вільним пересуванням своїх громадян, чи опиниться сам на сам зі своїми проблемами та іміджем країни, в який править диктатор.

Часу залишилося небагато.


В програмуванні та менеджменті існує поняття deadline – час "Ч", "точка цілі", "кінцевий термін", ключовий момент готовності виконати свої зобов'язання, а простіше – час відповідати.

За формальну, публічну, політичну євроінтеграцію України сьогодні несе відповідальність одна особа – Віктор Федорович Янукович, бо саме він є уособленням усієї влади в Україні і усі це розуміють як на Сході, так і на Заході. Він так захотів і так зробив. Саме тому до нього стільки вимог з усіх сторін. На усі заяви, звернення, резолюції та листи з боку європейських політиків щодо загроз підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС він вже кілька разів відповідав, що курс України незмінний і полягає він в євроінтеграції. Але європейці йому все рівно не довіряють.

З одним із таких європейців, які не розуміють Президента України, я мав можливість говорити про Україну і Європу. Він – один з тих десятків, а то й сотень європейських політиків, які останні півроку в унісон кажуть про дуже важливий час, який залишився до Саміту Україна – ЄС, про те, що схибити цей час – означатиме майже смертельний вирок для нашої країни позбутися можливості стати європейською.

Останній раз ми зустрічалися з Магнусом більше десяти років тому. Це було у Стокгольмі. Ми говорили про Україну, Швецію, Європейський союз, молодіжну політику і демократію. Тоді ми говорили про трагедію з Георгієм Гонгадзе, авторитаризм Кучми, відсутність вільної преси і справжніх політичних партій в Україні, утиски опозиції, загрозу "лукашенізації" і шанси моєї бідної країни приєднатися до спільноти вільних націй.

Пройшло багато часу, а ми знову говоримо про майже те ж саме. Тепер вже у Києві.

За ці десять років Євросоюз двічі розширювався, об'єднуючи все нові і нові народи в одну велику європейську родину. За ці десять років Україна встигла сподобатися демократичному світові своєю мирною революцією 2004 року, наблизитися впритул до ЄС і знову стати схожою на ту, яка викликає жаль, тривогу і роздратування.

За ці десять років двоє з нашого середовища (DEMYC, YEPP) стали прем'єр-міністрами: Фредрік Рейнфельдт та Іркі Катайнен, кілька спільних знайомих і друзів – депутатами Європейського парламенту, десятки – депутатами парламентів своїх країн, помічниками та радниками президентів та прем'єрів, багато з них працюють в Єврокомісії та Європарламенті. Справа, звісно, не в посадах, справа в змінах, які відбулися в країнах, які спочатку наблизилися, а потім приєдналися до ЄС. Просто ці люди стали символами і провідниками цих змін, і в тому немає нічого дивного, бо влада в розвинутих демократіях – це відповідальність, а не привілеї. І ці люди взяли на себе таку відповідальність.

Знайомтесь ближче – Магнус Бернтссон – віце-президент Постійного комітету з інституційних справ АЄР, колишній лідер молодих християнських демократів Швеції.



В Києві Магнус представляв Асамблею Європейських регіонів – організацію, яку багато хто уявляє собі як альтернативу Європейському Союзу, особливо після Лісабону, коли питання керованості і злагодженої спільної політики 500-мільйонного об'єднання набуло особливого значення і нового формату.

Пропоную вам кілька коментарів від Магнуса Бернтссона з нашої розмови, яку, я з його дозволу, зафіксував та із задоволенням представляю на ваш розсуд.

Дозволю собі запитати про твоє розуміння сьогоднішньої ситуації в Україні? Якщо Україна не отримає Угоду про Асоціацію в наступному місяці під час Саміту Україна-ЄС, як ти бачиш розвиток стосунків між демократичною Європою та Україною в майбутньому?

Це хороше питання. Ми бачимо і добре розуміємо, що відбувається в Україні сьогодні. Я дуже сподіваюсь, що до 19 грудня все ж таки відбудуться позитивні зміни у вашій країні. Скоріш за все, Європейський Союз скаже таким чином: "Досить – значить досить. Ми намагалися вести діалог, але ми бачимо, що ви нас не хочете слухати". Така можливість дійсно існує.

Що ж стосується АЄР, організації, яку я тут представляв, ми продовжуємо працювати з усіма європейськими країнами. Кілька регіонів України активні в нашій структурі. Ми залишимося активними і після цієї дати, але безумовно, люди з демократичних країн піднімають питання і ми усі маємо мати відповідь. Навіть під час нашого сьогоднішнього зібрання і багато після нього ми говорили про ситуацію навколо прозорості і справедливості судової системи в Україні.

Я розумію, що ти маєш офіційну позицію і якщо б у тебе була можливість поставити питання і поговорити з Президентом України безпосередньо, про що б ти його запитав.

Безумовно, я б запитав його про його бачення розподілу влади (eng. "division of powers") і як він це розуміє. Я б запитав: "Чи вважаєте Ви, що в Україні бачення влади та її розподілу є правильним? Чи є в Україні справедливе судочинство? Чи дійсно суди в Україні є незалежними?"

Тому що це дуже важливо.

Безумовно, це було б першим питанням і я не впевнений, що був би дуже щасливим від відповіді.

Наступним питанням певно було б питання про права людини, наскільки Україна сьогодні дотримується "Європейської хартії про права людини".

Ну, звісно, я б підготувався до таких питань ретельніше, але його бачення влади та її розподілу (separation of powers) мені було б дуже важливим почути.

Було дуже цікаво почути від тебе саме про "бачення розподілу влади", тому що мені видається українське, а саме президентське розуміння "бачення розподілу влади" ми від нього ніколи глибоко й не чули. Переважно загальні фрази, які не підкріплюються власними діями. Більш того, суспільство не може почути від нього незаангажованого відкритого інтерв'ю, бо складається таке враження, ніби він весь час перебуває у фортеці, за міцним парканом і ніхто не здатний відверто розговорити Президента.

Власне – це й є головна проблема демократії. Все, особливо влада, має бути відкритою. Демократія – це коли постійно відбуваються відкриті дебати, і ніхто не може змінювати виборче законодавство лише тому, що хтось боїться програти вибори. Це точно не демократія, а щось інше.

Тобто ти бачиш як Україна втрачає демократичні досягнення?

Ну, це залежить від майбутнього. Люди мають відчувати захищеність і мати відкриті дебати. Люди мають мати можливість на протести, на вільне висловлювання своєї позиції. Також дуже важливим є те, щоб місцеві і регіональні політики мали мандат і можливість на проведення своєї політики для громадян. Є ще один важливий момент демократії – це відсутність корупції, бо корупція є величезною загрозою для демократії.

В Україні існує така позиція, ніби економічно для ЄС є вигідним підписання Угоди про Асоціацію з Україною навіть попри звинувачення в недемократичності діючого українського режиму. Що ти думаєш з цього приводу? Чи можуть європейські лідери закрити очі на справу Тимошенко і піти на підписання Угоди?

Безумовно, для мене принципи мають бути на першому місці, навіть попереду економічних питань. Але, водночас не тільки Європа, а й увесь світ потерпає від важкої економічної ситуації. Якщо ми подивимося на Китай, то можна сказати, що він йде іншим, відмінним від решти демократичного світу шляхом. Але, повторюся, для мене, питання прав людини залишаються першочерговим.

Добре, тоді поставимо питання таким чином. Ю.Тимошенко написала відкритого листа до європейців, в якому наголосила, що її особиста доля не може стати на заваді європейській інтеграції України, "не зачиняйте двері перед Україною". І ми вже маємо певні відгуки з боку європейських парламентарів, що така позиція ніби спрощує шлях до підписання Угоди. Що ти думаєш про майбутню Угоду в такому контексті?

Це очевидно. Зачиняти двері – це не зовсім вірно. Подібна ситуація, наприклад, дуже довго спостерігається із Туреччиною. Ми не зачиняємо двері перед Туреччиною і ведемо з нею діалог. Двері для Туреччини ніколи не були зачинені. Стільки, скільки двері в ЄС є відкритими – стільки залишається шанс для змін на краще. Так само й з Україною.

Якщо ж взяти інший приклад – Білорусь. То тут – двері зачинені. Стільки, скільки Лукашенко буде президентом Білорусі, стільки двері ЄС будуть зачиненими. Він не демонструє жодного прагнення до демократії і останні вибори в цій республіці є тому підтвердженням. Величезна кількість спостерігачів заявили, що ті вибори не були виборами, це був якийсь поганий жарт, а не вибори. Там не було ані вільної агітаційної кампанії, ані чесних виборів. І ситуація в Білорусі дуже важка сьогодні, особливо економічна ситуація є дуже важкою.

Можливо українці побачать на прикладі стосунків між ЄС та Білорусією, що закривши двері, їх дуже важко відкрити потім. Хочеться вірити, що містер Янукович це розуміє, а люди на вулицях спробують донести таке повідомлення до нього.

І все ж таки, ти віриш в те, що Угода про Асоціацію буде підписана пропри справу Тимошенко?

Це дуже складне питання! У мене немає відповіді. Я був би дуже розгубленим, якщо питання Тимошенко не буде вирішено до Саміту і підписання Угоди. Політика – це не тільки гроші, а влада – це також те, що є правильним. Якщо певні європейські політики проігнорують питання справедливого суду та інші чутливі теми, значить вони не виконують свою роботу. Ми хочемо мати демократичну Європу.

Можливо це останнє питання. Ти родом зі Швеції. Ти був в Україні кілька років тому. Ти сьогодні знову в Україні. Які головні теми про Україну обговорюють в Швеції. Твої враження. Що про Україну думають пересічні шведи?

В першу чергу, я можу сказати, що Швеція є однією з тих країн Європейського Союзу, яка стоїть на позиціях продовження розширення Союзу. Шведи думають, що це є добре, коли відбувається розширення. Якщо проводити опитування по різних країнах ЄС щодо підтримки розширення, то шведи певно стоять на позиціях "за".

Безумовно, ситуація навколо Юлії Тимошенко достатньо багато обговорювалася в останні місяці.

Безумовно, люди пам'ятають "Помаранчеву революцію" і з нею пов'язано дуже багато позитивних емоцій у шведів.

Ну, й звісно, Євро – 2012, тому що Швеція пройшла кваліфікацію

Країни жовто-блакитного кольору можуть зустрітися?

Хоча ми ще й не знаємо де ми будемо грати, для шведів грати в Україні – це ніби грати як вдома: жовтий і синій колір допомагає:-)

Що би ти сказав молодим людям, молодим політикам як діючий політик і як офіційна особа, яка перебуває в Україні?

Дуже важливим є мати контакти з людьми з різних країн, намагатися знайомитися і мати друзів усюди. Це важливо. І в майбутньому це спрацює для розвитку. Також важливим є жити в політичній системі без корупції. Корупція починається з маленької чайної ложечки і закінчується величезною поразкою і трагедію. Тому таким важливим є те, щоб молоді люди не забували про це. І якщо молоді люди хочуть змінити політичну систему, вони мають пам'ятати наскільки важливим є бути готовим робити політичну систему чистою.



Переклад автора

Для тих, хто хоче подискутувати, або прокоментувати цей пост, пропоную персоналізуватися у FB

powered by lun.ua
Річниця Майдану76 Україна та Європа1003 Майдан 2013524 Уряд реформ366 Aтака Путіна1153
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter