9 березня 2011, 22:17

Лікнеп для уповноважених коментаторів МЗС України

Нещодавно у вітчизняних ЗМІ було розповсюджено коментар одного із службовців МЗС України щодо формату побудови відносин між Президентом України та зовнішньополітичним відомством. Зокрема, було зазначено, що Президент України визначає зовнішню політику нашої держави, і всі колишні Міністри закордонних справ, серед яких було згадане і моє ім'я, "завжди наслідували лінію, намічену Президентом".

У цьому зв'язку, хотілося б звернути увагу представника МЗС України на положення пункту 5 частини 1 статті 85 Конституції України, відповідно до якої визначення засад зовнішньої і внутрішньої політики, належить до виключної компетенції Верховної Ради України. У свою чергу, Президент України здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю (пункт 3 частини 1 статті 106 Конституції України). Зазначу, що згадані положення залишаються незмінними з часу прийняття Конституції України у 1996 році.



За українських реалій керівництво зовнішньополітичною діяльністю на практиці може здійснюватись двома шляхами:

1. МЗС України вносить Президенту свої пропозиції щодо основних кроків по забезпеченню реалізації зовнішньополітичного курсу України, визначеного Верховною Радою України. Президент України може погодитися або висловити свою думку щодо тих чи інших зовнішньополітичних кроків. На виході отримуємо узгоджену стратегію дій, що надалі реалізується Міністерством.

2. МЗС України повністю підконтрольне Адміністрації (Секретаріату) Президента України, в тому числі у кадровій політиці, та отримує вказівки щодо конкретних кроків із забезпечення реалізації зовнішньополітичного курсу.

У першому випадку МЗС відводиться ключова роль у здійсненні зовнішньої політики, в той час як у іншому – МЗС виконує другорядну роль. У 2005 році керівництву МЗС було дано обіцянку, що Міністерство буде позбавлено дріб'язкової опіки з боку Секретаріату Президента і стане центром формування та здійснення зовнішньої політики України, за умови її погодження із Президентом. І Президент В.Ющенко дотримувався своєї обіцянки.

Сьогодні ж ситуація виглядає зовсім інакше. Знову відновлено практику побудови взаємовідносин між Міністерством та Адміністрацією Президента України, що існувала до 2005-го року. Хіба не є підтвердженням цього нездатність керівництва Міністерства закордонних справ України відстояти прийняті більш ніж конституційною більшістю Верховної Ради зміни до Закону про дипломатичну службу, що згодом були заветовані Президентом України? У результаті багато позитивних напрацювань, спрямованих на виправлення соціальної несправедливості по відношенню до дипломатів, були вилученні з тексту ухваленого Закону.

На моє переконання, українське зовнішньополітичне відомство завжди володіло і продовжує володіти достатнім професійним потенціалом, а отже має відігравати ключову роль у формуванні зовнішньої політики України, на відміну від тієї, яку воно відіграє сьогодні, в тому числі і як інструмент влади у брудній внутрішньополітичній боротьбі проти української опозиції, що неприпустимо.

powered by lun.ua

Сучасні уроки Волинської трагедії

Цьогоріч річниця Волинської трагедії позначилася низкою нових нюансів в українсько-польських взаєминах. По-перше, поверненням до антиукраїнської риторики в рішеннях польських політиків і парламентарів...

Щодо об'єднання НРУ та УНП

Вважаю за доцільне висловити своє бачення щодо подій, які відбулися у Народному Русі України у зв'язку з проведенням 19 травня цього року з'їзду НРУ...

Щодо професіоналізму в роботі

Сьогодні з легкої руки одного з журналістів у ЗМІ поширено інформацію, яка вводить в оману суспільство. Так, повідомляється, що затверджено "делегацію ВР в Європарламенті" (!?), ""про створення комітету парламентського співробітництва з Європарламентом"...

Вибіркове "пакращення" або "сіла єсть – ума нє надо"

"Пакращення" у нашій країні невідворотньо наступає і захоплює все більше сфер державної діяльності. Цей невблаганний процес досяг критичного рівня після того, як сягнув святая святих кожної держави – зовнішньої політики та національної безпеки...

Хто ж руйнує європейську інтеграцію?

Курс на європейську інтеграцію сформувався практично напочатку 1990-х років. З того часу він залишався практично незмінним. Мінялися лише влада і еліти...

Саміт Україна-ЄС: читайте між рядків або переклад з дипломатичної мови

Саміт Україна-ЄС став надбанням історії. Спільна заява, виступи учасників і коментарі знову дають підстави говорити про дві відмінні оцінки Саміту з боку двох сторін...