25 жовтня 2020, 10:57

День виборів – чи йти голосувати?

Мій батько народився 1935 року у м. Корсунь – ось таку історію він любив розказувати, коли мова заходила про вибори.

Після голоду 46го і 47го, у 48му, а може й у 49му він ходив агітувати на вибори. Ходив разом з хлопцями, всім класом. Агітував, щоб люди ПРИЙШЛИ НА ВИБОРИ.

І ось як це було: вони збіралися о 5й годині ранку в центрі міста, відмічалися у старости, запалювали смолоскипи і ходили по хатах. Стукали у вікна та двері будинків, де ще спали і нагадували людям, що то був день виборів. Щоб вони не проспали і виконали свій громацький обов'язок – проголосували!

А в бюлетенях був лише один рядочок – БЛОК КОМУНІСТІВ І БЕЗПАРТІЙНИХ

" в СРСР – політичний союз Комуністичної партії Радянського Союзу з безпартійними громадянами, метою якого є забезпечення обрання до Рад народних депутатів кращих представників усіх соціальних верств рад. суспільства і всіх національностей. Класовою основою Б. к. і б. є союз робітничого класу і. селянства. Всі кандидати в депутати Рад, як комуністи, так і безпартійні, виставляються зборами колективів трудящих на основі виборчого союзу комуністів і безпартійних, що забезпечує одностайну підтримку їх всім рад. народом. Б. к. і о. є втіленням непорушної соціальної та ідейно-політ. єдності рад. суспільства. Єдиний Б. к. і б. становить основу виборів до всіх представницьких органів держ. влади і є важливою формою парт. керівництва виборами." – В. О. Барахтян.

1) У НАС Є ВИБІР, а вибір – це можливість. А якщо згадати скільки сил і життів полягло за те, щоб у нас був вибір, то не годиться нехтувати своїм ПРАВОМ ВИБОРУ.

Згідно з дослідженнями та за інформацією професора Головахи Є. І.:

"Відсоток громадян України, які згодні з твердженням, що використовується в методиці вимірювання соціального цинізму: НІКОМУ НЕ ВІРИТИ – НАЙБЕЗПЕЧНІШЕ

1992 рік – 46,7 відсотка

2018 рік – 52,3 відсотка"

2) Розчарування у власному виборі та подальша відмова від нього або мінімізація очікувань від нього є зрозумілою, але ВОНА ВЕДЕ В НІКУДИ – ЯКЩО ВИ ВІДМОВЛЯЄТЕСЬ РОБИТИ СВІЙ ВИБІР, ТО ЗА ВАС ЙОГО ЗРОБЛЯТЬ ІНШІ, І (ЗРОЗУМІЛО) НА СВОЮ, А НЕ НА ВАШУ КОРИСТЬ

А кого ж обирати? До робіт лауреата нобелівської премії Канемана, зазвичай, людину вважали більш раціональною істотою. Зараз ми знаємо про ті помилки, які так часто робимо, ось одна з них, процитую Вікіпедію:

"Евристика доступності – це "скорочення шляху" у розумі, яке спирається на безпосередні приклади, які приходять на думку певної особи при оцінці конкретної теми, концепції, методу або рішення. Таким чином, люди схильні використовувати легкодоступний факт, щоб обґрунтовувати свої переконання щодо порівняно віддаленої концепції... Дослідження показують, що маніпуляції, спрямовані на збільшення суб'єктивного досвіду легкого нагадування, також можуть вплинути на обсяг нагадування. Крім того, це ускладнює визначення того, чи отримані оцінки частоти, ймовірності або типовості базуються на феноменальному досвіді учасників або на упередженому виборі згаданої інформації."

3) хоча СКОРОЧЕННЯ ШЛЯХУ – надзвичайно популярна стратегія, але ХТО ХОДИТЬ НАВПРОШКИ – ТОЙ ДОМА НЕ НОЧУЄ. Вибирайте усвідомлено.

Отже:

Вибір – це можливість.

Відмова від можливості – втрата впливу на майбутнє, своє і своїх дітей.

Спрощення вибору – погана стратегія – робіть відповідальний, а не емоційний вибір.

Сьогодні буду голосувати

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Усик без тренера? Майстерність без наставника – нерозумно і недоцільно

Як же часто ми бачимо підприємців, лідерів чи стартаперів, які: – хизуються тим, що "все самі", – не питають поради, – не мають жодного наставника, людини з якою можна поговорити про справи, – не залучають інвестора чи коуча – бо "робимо бізнес за свої"...

Від науки до бізнесу: чого Карл Поппер може навчити сучасних підприємців?

Зараз вивчаю методологію наукових досліджень і теорію Карла Поппера і ось які паралелі побачив з бізнесом і стартапами, буду радий вашим коментарям: На перший погляд здається, що наука і бізнес живуть за зовсім різними правилами...

Медитації Декарта для Вас

Рене Декарт – фігура, що стоїть на перетині епох, дисциплін і способів мислення. Математик, філософ, фізик, фізіолог і механік, він став одним із тих велетів інтелекту, чиї ідеї визначили хід розвитку одразу кількох галузей науки...

Роль голови наглядової ради: досвід, виклики та поради

Чи замислювалися ви, яку роль насправді відіграє голова наглядової ради у житті компанії? Чи може одна людина впливати на ефективність цілого органу управління? Саме ці питання я обговорював у щирій розмові з колегою Сергієм Булавіним, і сьогодні хочу поділитися своїми думками, досвідом та порадами для тих, хто цікавиться корпоративним управлінням...

''Той, хто слухає'': Френсіс Бекон про силу справжньої дружби

У світі, де раціональність дедалі частіше затьмарює емоції, а ефективність підміняє людяність, постать Френсіса Бекона постає як міст між двома світами – наукового мислення й глибокої моралі...

Сумнів як шлях: про що нам говорить Секст Емпірик?

У сучасному побутовому розумінні слово "скептик" часто зводиться до позначення людини, яка просто не вірить, сумнівається або заперечує популярні погляди, іноді навіть із саркастичною чи зверхньою інтонацією...