Як стати заможним?
В 2016 році соціологи з НАН України запитали 1802 випадково відібраних українців, що на їх думку важливо для досягнення високого соціального положення в Україні та у розвинутих країнах заходу? Варіантів було дуже багато, але більшість респондентів сказали, що в Україні важливо мати впливових родичів (49%). А ось в країнах Заходу – на думку цих самих респондентів – найбільш важливо мати високий інтелект та здібності (60%).
Загалом, респонденти оцінювали багато різних чинників (від освіти до привабливої зовнішності), але тут хотілося б показати самі промовисті приклади. Українці схильні думати, що чесність та принциповість є важливою на Заході, але не в Україні.
Приклади чинників, які на думку респондентів є найбільш важливим для досягнення людиною високого соціального положення...
Уміння іноді йти в обхід закону:
у розвинених країнах Заходу – 5%
в Україні – 29%
Заможні батьки:
у розвинених країнах Заходу – 6%
в Україні – 28%
Чесність, принциповість:
у розвинених країнах Заходу – 31%
в Україні – 15%
Про що говорять такі цифри? Можливо, українці на власному досвіді переконались, що життя навколо не є справедливим і далеко не всі люди мають однакові шанси на якісне та комфортне життя? Чи це є частиною поганої проінформованості, песимізму та зневіри українців, які недооцінють власні шанси на успіх (і так само переоцінюють шанси людей у країнах Заходу)? Отримати остаточну та повну відповідь на ці питання складно.
З одного боку економісти говорять про можливості відкритого ринку та конкуренції, а мотиваційні тренери та бізнес-гуру наполягають, що планування, робоча етика та відданість справі мають принести успіх і добробут. З іншого боку історики, демографи та соціологи неодноразово вказували на інституційні обмеження та нерівності, що не дають багатьом людям шансу реалізувати свій потенціал. Чи можна вирватись із замкнутого кола та одночасно працювати і над особистою мотивацією, і над кращими умовами, а не обирати щось одне? І де можна побачити історії успіхів, які могли б пролити світло на цей шлях?
Більшість досліджень спираються на репрезентативні опитування. Одночасно в Україні (та й в світі) дуже рідко опитують саме заможних респондентів, які пройшли довгий життєвий шлях, бачили становлення та падіння бізнес-імперій, переживали успіхи та невдачі, яким є що сказати про справжній шлях до успіху. Скільки з них успадкували свій бізнес, а скільки побудували? Як часто вони порушували закони чи створювали нові ринки, які, навпаки, були вигідними для всіх? Чи бізнес замінив їм сімейне життя, чи, навпаки, сім'я стала запорукою успіху? На сьогодні ми можемо пригадати окремі історії, інтерв'ю та чутки на цю тему, але ми не маємо надійних даних, які б базувались на ґрунтовному дослідженні.
В 2001 році в США вийшла книга "The Millionaire Mind", яка спиралась на опитування 1300 мільйонерів та показала, що успішним бізнесменам притаманна висока дисципліна, дуже ранній робочий досвід (ледь не з дитинства) та певний альтруїзм (бажання служити більш високим цілям). Але чи мають українські мільйонери схожий портрет? Чи пройшли вони подібний шлях, чи поділяють вони такі самі цінності? Єдиний спосіб дізнатись – спитати!
Цього року ми (Тарас Кириченко та Тимофій Брік) разом з Київською школою економіки Familyclub.com.ua розпочали власне дослідження заможних українців. Наша мета дізнатись відповіді заможних респондентів та побачити їх життєві траєкторії, цінності, погляди на життя та звички. Ми вже провели перші пробні опитування та були здивовані побачити, що наші заможні респонденти починали працювати як кур'єри та вуличні продавці, дізнатись, скільки вони залишають на чайові в ресторанах, та які саме життєві уроки вони отримали в дитинстві від батьків.
Чи хочете ви дізнатись більше? Ми також! Наша мета зібрати дані протягом найближчих місяців та поділитись з вами результатами!
Якщо ви хочете долучитися до дослідження – допомагати у проведенні, бути партнером, самим пройти це дослідження – пишіть нам: affluentukraine@gmail.com
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
