4 листопада 2022, 17:58

БУТИ ЧИ ЗДАВАТИСЯ?

Легендарний баскетбольний тренер Джон Вуден казав:

'Більше турбуйтеся про свій характер, ніж про свою репутацію, тому що ваш характер – це те, ким ви є насправді, тоді як ваша репутація – це лише те, ким вас вбачають інші.'

Скільки людей інвестують десятки годин в тиждень в свою зовнішність, свої профілі у соціальних мережах, своє позициювання серед колег. Страждають від того, що не отримують того, що бажають.

А водночас не приділяють свідомої уваги самому собі, своїй особистості? Скільки часу ми виділяємо тому, що свідомо аналізуємо свіх характер, визначаємо наші зони розвитку, створюємо план та дисципліновано дбаємо про результат?

Порівняйте скільки ви втрачаєте на перше і на друге.

Чи варто змінити щось у вашому підході?

Що саме? Як ви плануєте це робити?

Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе аніж самі відповіді.

Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Веду канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде корисним.

Заснований на стоїчній філософії, з залученням інших напрямків та практик направлених на досягнення найкращого життя.

https://t.me/metanoia_zsbs

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гнучкий розум – сильний розум: чому порядок у домі повертає силу

Ми звикли думати, що сильний розум – це напружений розум, а сила обов'язково тотожна жорсткості та контролю. Проте життєвий досвід часто доводить зворотне...

Чому розумні люди опиняються ''не там''? Стоїчна операційна система: як не втратити себе у гонитві за ''успіхом''.

Коли я працював CEO, до мене регулярно приходили колеги – від досвідчених аналітиків до топменеджерів. Їхні запитання формально стосувалися кар'єри, але насправді були екзистенційними: "Чи я на своєму місці?", "Чому успіх не приносить задоволення?", "Чи варто триматися за стабільність?"...

Філософські розмисли: не ставити життя на ''паузу'' – ''ворушитися'', діяти!

Ми часто буваємо стурбованими, розгубленими й не знаємо, як діяти. Але ще частіше ми просто тікаємо. Хтось ховається за нескінченними серіалами, хтось – за порожньою балаканиною, а хтось – за масштабними декораціями на кшталт беззмістовної еміграції чи переїздів, виправдовуючи це "очікуванням кращих часів"...

Якщо ти не мислиш – ти не живеш: філософія як спосіб буття в епоху ШІ

Ми живемо в моменті радикального зсуву, який, можливо, ще не до кінця усвідомили. Штучний інтелект вже зняв з нас тягар запам'ятовування гігабайтів фактів...

''Віра в себе'': від популярної літератури до праксису філософії

Сьогодні ідея "віри в себе" є майже всюдисущою. Вона звучить у популярній психології, мотиваційній літературі, бізнес-книгах і соцмережах. Але коли люди приходять із реальними екзистенційними запитами – розгубленістю, виснаженням, втратою сенсу або вибору – часто виявляється, що ці формули не працюють або навіть тиснуть...

Франсуа де Ларошфуко: чому максими XVII століття читаються як текст про сьогодні?

Є книги, які хочеться підкреслювати. І є книги, після яких хочеться помовчати. "Роздуми або вислови та моральні максими" Франсуа де Ларошфуко належать до другого типу...